🔗 Усі цінно корисні посилайки у кінці тредсу.
2 лютого був Всесвітній день водно-болотних угідь.
Для більшості з нас болото — це застій, багно, мокре, гниль.
Якщо перейти у площину станів:
безперспективність, зависання, інертність, відсутність розвитку, застряглість.
І що цікаво —
майже всі ці слова негативні.
Для більшості «болото» =
те, з чого треба вибратися.
Та іноді і я ловлю себе на думці — і навіть нотую,
що часом застрягаю у болоті.
А ви?
І тут раптом відкривається інша оптика —
біологів і митців.
Болота — це фільтри планети.
Вони очищують воду, утримують вуглець,
стримують повені
й дають життя тисячам видів.
Тихо. Повільно. Але критично.
Саме цього дня я згадала книжку Делії Оуенс
Де співають раки,
яку читала у 2025 році
(і яку я довго вперто називала «Де зимують раки»).
Згадала не через сюжет —
хоча він там справді цікавий,
а через екосистему, яку описує авторка.
Марші.
Нове для мене слово.
Простими словами — болотна екосистема.
Тераси, вода, що постійно змінює ландшафт.
Мене справді зачарувало,
як Делія Оуенс бачить і описує цей світ.
Вона ж, по суті, дослідниця, біологиня.
Які тварини там живуть,
як усе існує поруч,
як людина вписується в ландшафт,
як уся система функціонує без поспіху,
але дуже злагоджено.
Я навіть — за допомогою свого воркбуку
«42 ідеї» для креативного читання —
виписувала всіх тварин і рослин,
які Делія Оуенс згадує в книзі.
І тут я згадала Вадима —
молодого звукорежисера з фільму
Мої думки тихі.
Він застрягає у болоті десь у заплаві річки Уж,
намагаючись записати звук крижня.
Чи вижив він посеред заповідної безлюдної території,
чи ужівська болотляндія
тихо втягнула допитливого парубка
у свої нетрі —
питання відкрите.
І я подумала:
а де саме в Україні є ще такі місця?
І чи була я там насправді,
а не просто проїжджала повз.
Бо ж я планувала сплав річкою Стохід
після перегляду YouTube «Хащі» -
Але тоді злякалася комарів
і свого ГТР-стану.
Та це досі в планах.
Почала складати для себе список:
— Полісся — найбільший болотний регіон України
— заплава Прип’яті
— заплави Десни
— дельта Дунаю
— заплави Дніпра (те, що від них лишилось)
— Закарпатська низовина і заплави річки Уж
Болото — це не завжди про застій. Іноді — про систему, що тримає життя.
Хто живе у цих регіонах —
поділіться вайбом.
Фільм Мої думки тихі (2019) Антоніо Лукіча -
ВОЛИНЬ: столиця відьом, ріка життя та смерті Стохід -
