« Спасібо Вам, товаріщь Сталін за наше счастлівоє дєтство
Спасібо Вам, Ляксандр Ригорич, за чістоє нєбо над Бєларуссю для наших добрих дронов »
~ Український народ ♦ про ♦ чисте небо над Білоруссю
Оригінал на https://vijskpens.wikioasis.org/wiki/Про_Пітєр,_Олєнью_і_коровью_мочу
Тролінг українських блогерів щодо білоруського неба зараз просто на піку, і для цього є всі підстави. Поки білоруська пропаганда та військові щодня істерично скаржаться на "навалу українських БПЛА на кордоні", у мережі активно поширюється жарт про те, що Олександр Григорович Лукашенко особисто підписав таємний декрет про "відкрите небо" для українських пташок, аби ті могли зручніше літати транзитом на Санкт-Петербург саме 03 червня 2026 року.
Ждьот Сєвастополь, ждьот Камчатка, ждьот Кронштадт...
Особливого колориту додає той факт, що маршрут через північ і справді виявився для окупантів абсолютно дірявим, перетворивши відкриття Петербурзького міжнародного економічного форуму (ПМЕФ-2026) на суцільний хаос.
"Картина маслом" під Кронштадтом та у Пітері
Мінус корвет у Кронштадті — Сили безпілотних систем (СБС) під керівництвом Роберта Бровді ("Мадяра") офіційно підтвердили пряме ураження російського корвета "Бойкий" проєкту 20380 прямо на базі в Кронштадті. Разом із ним під роздачу потрапив сухий док ім. Велещинського. "Мадяр" традиційно іронізує: корабель якраз став на ремонт, але українські дрони внесли свої корективи до кошторису.
Палаючий нафтовий термінал — АТ "Петербурзький нафтовий термінал" зустріло гостей форуму стовпом густого чорного диму. Генштаб ЗСУ підтвердив результативне влучання з подальшою масштабною пожежею.
План "Ковер" замість червоної доріжки — аеропорт Пулково закривали на приймання бортів, через що майже 30 літаків застрягли у повітрі або на вильоті. Блогери сміються, що іноземні інвестори економили на квитках, але отримали безкоштовне фаєр-шоу та ВІП-екскурсію на альтернативні аеродроми.
Москальський "недоекономічний" форум
Самі збори у червні 2026 року виглядають максимально жалюгідно. Поки Путін готується розповідати про "велич", офіційними партнерами та поважними гостями стали представники Танзанії, Узбекистану та віцепрезидент Китаю.
Західний бізнес повністю проігнорував захід, а на панельних дискусіях про "сімейні цінності" тепер виступають сумнівні американські блогери та маргінали, які за великі гонорари погодилися посидіти в копоті від палаючої нафтобази.
Аеродром "Оленья": То що ж я, коров'ячу сечу переплутати можу?!
« Товарищ полковник, так что ж я, коровью мочу с чьей-то другой мочой перепутать могу?! »
~ Комендант Олєньєй ♦ про ♦ унікальність коров'ячої сечі
Культова фраза суворого та колоритного капітана Чердинцева з полярного аеродрому "Оленья" у фільмі "Особливості національного полювання" сьогодні отримала абсолютно нове, залізобетонне значення:
"Да... Жить захочєшь, нє так раскорячішся"!
Іронія долі полягає в тому, що через тридцять років після виходу комедійного циклу "Особєнності русской национальной охоти / рибалкі..." реальний аеродром "Оленья" в Мурманській області знову опинився в центрі фантасмагоричного сюжету. Тільки замість корови в бомболюках там тепер ховають залишки стратегічної авіації РФ, а замість коров'ячої урини місцеве командування щодня змиває з асфальту продукти горіння від українських прильотів.
"Розкорячилися" по-справжньому
Коли далекобійні безпілотники вперше завітали за Полярне коло і успішно підсмажили кілька Ту-22М3, російські "стратеги" згадали всі уроки виживання з кіно.
Намагаючись врятувати радянський спадок, який сучасна Росія виробляти вже не здатна, літаки почали обкладати автомобільними шинами, малювати їхні силуети на бетоні та ховати під маскувальними сітками. Справді — жити схочеш, ще й не так розкорячишся.
Діряве полярне небо
Завдяки білоруським партизанам та мовчазній "гостинності" неба Олександра Григоровича, українські пташки проторили відмінний північний маршрут через транзитні зони.
Поки вся російська ППО панічно захищає нафтобази у Пітері та путінські бункери у Валдаї, стратегічна база "Оленья" залишається з напівголою обороною.
Діагноз коменданта
Сучасний стан аеродрому "Оленья" — це суцільна "картина маслом". Російським пілотам доведеться або розкорячувати свої Ту-95МС аж до самої Чукотки, або чекати, поки черговий український привіт прилетить точно за призначенням.
І тоді вже жоден місцевий чиновник чи комендант не переплутає запах палаючого гасу із коров'ячою сечею.
Квест "Москва — Пітер" в умовах закритих аеропортів
Як казав великий Станіславський у таких випадках: "Не вірю!".
Увесь пафосний фасад міжнародного форуму ПМЕФ-2026 розсипається від одного простого запитання: а як очільник Кремля фізично планує дістатися з Москви до Санкт-Петербурга, коли в небі діє план "Ковер", а навколо Експофоруму літають далекобійні українські БПЛА?
Логістичний тупик для головного тіла
Літати під час плану "Ковер" — це підписати собі смертний вирок, бо російська ППО в паніці збиватиме все, що рухається в повітрі, включаючи власні урядові борти.
Трястися в бронепоїзді — теж страшно, бо залізничні колії під прицілом, а зупинка посеред глухого лісу через повітряну тривогу — це ідеальний кошмар для параноїка.
Кастинг двійників під африканський стандарт
Оскільки справжній Путін від переляку закрився в бункері на максимальну глибину, відправляти на трибуну ПМЕФ доведеться чергового дублера. Але тут виникає серйозна проблема з вибором потрібної копії.
Гостям із Буркіна-Фасо чи Сьєрра-Леоне, які складають кістяк цьогорічних "міжнародних інвесторів", до чорної шкіри (яка у пітерців від нафтових дощів останнім часом не рідкість) не звикати, а от оригінальний кремлівський вождь завжди мав вигляд класичної Блідої Молі.
Підібрати дублера правильної расцвєтки під суворі камери великих планів — завдання майже неможливе. Якщо випустити надто свіжого чи рум'яного двійника (на кшталт "Банкетного"), то навіть ватна аудиторія зрозуміє, що на сцені стоїть фальшивка.
Анабіоз у президії
У результаті маємо суцільний театр абсурду. Організатори форуму намагаються "закрисити" інформацію про прильоти дронів за методом Фіми з "Ліквідації", вдаючи, що п'ять шматків мила їм потрібні просто щоб "помитися".
Насправді ж уся ця недоекономічна вечірка перетворилася на бункерне шоу, де бліда імітація вождя намагається зобразити велич перед африканськими делегатами, поки на задньому плані густо палахкотить нафтовий термінал.
Рідкісна пташка Мадяра долетить до середини Оленьї
Якби Микола Гоголь був живий і на власні очі побачив роботу українських Сил безпілотних систем (СБС) у червні 2026 року, він би обов'язково дописав свій класичний опис Дніпра під сучасні реалії полярної авіації окупантів:
"Редкая птица Мадьяра долетит до середини Оленьей..."!
І дійсно — якщо раніше мурманська база "Оленья" здавалася росіянам недосяжним за полярним колом прихистком, то сьогодні туди впевнено прокладають маршрути українські далекобійні пташки.
Політ над гніздом стратегів
Українські інженери змогли розширити радіус дії безпілотників настільки, що жодні географічні кордони більше не рятують російські Ту-95МС та Ту-22М3 від закономірного фаєр-шоу.
Поки ППО окупантів стягують на захист бункерів Блідої Молі та павільйонів недоекономічного форуму у Пітері, полярні аеродроми залишаються відкритими для візитів.
Алаверди
Жодні автомобільні шини на крилах літаків чи закрисені Росавіацією звіти не приховають очевидного факту: земля горить від Кронштадта до Мурманська.
Російській стратегічній авіації доведеться розкорячуватися все сильніше і сильніше, знов і знов переховуючи техніку хоч на Чукотці, хоч на Новій Землі чи Землі Франца-Йосифа, ібо рідкісні пташки Мадяра мають унікальну здатність долітати точно туди, куди слід. І жоден місцевий капітан Чердинцев уже не спише вибухи на коров'ячу сечу.
Комсомольськ-на-Амурі: Прямий рейс ГУР без авіаквитків
Слишишь, время гудіт — БАМ! На просторах гудіт — БАМ! І Большая тайга покоряєтся нам!..
Щодо асортименту: Авіаційний завод імені Гагаріна (КнААЗ) у Хабаровському краї — це єдине серійне гніздо, де москалі збирають свої Су-35С та новітні Су-57. Що стосується Су-34 — їх клепають у Новосибірську, але суть це не міняє. Відстань від України до Комсомольська-на-Амурі по прямій складає рекордні **6500 кілометрів**.
Поки що таких далекобійних безпілотників у СБС чи СБУ немає, тому далекорейдовикам ГУР довелося працювати за класичною щонайменше схемою — "ніжками" та через місцеву агентуру. І результати цієї роботи вже змусили росіян заїкатися.
Епічний приліт у цех №46
У квітні 2026 року на авіазаводі КнААЗ відбувся грандіозний "самозаймистий" інцидент. Прямо посеред білого дня спалахнув і вигорів вщент ключовий цех №46.
Цей об'єкт будувався спеціально для виготовлення деталей із полімерних композиційних матеріалів (ПКМ) для Су-57 та Су-35. Без цих унікальних композитів зібрати планер "сушки" п'ятого покоління фізично неможливо.
Дах пішов гуляти. В сенсі, Кукуха засвістєла
Наслідки виявилися настільки масштабними, що через кілька днів після пожежі в цеху повністю обвалився дах.
OSINT-аналітики та розвідка констатували: лінію збирання Су-57 та Су-35С серйозно пошкоджено. Завод, який будувався в "надійному" радянському тилу далеко на Сході, втратив спроможність підтримувати високий темп випуску техніки.
Ноги ГУРу погоду роблять
Поки українські інженери працюють над тим, щоб перетворити "пташки" Мадяра на міжконтинентальні ракети, партизанський рух і спецпризначенці ГУР доводять: для відплати немає поняття "глибокого тилу".
Можна сховати літак за 6500 км від кордону, але якщо до цеху прийдуть правильні люди з правильними ніштяками, то виробництво Су-57 зупиниться так само ефективно, як і від прямого ракетного удару. Жити схочеш — не так розкорячишся, але від українського ГУРу на Далекому Сході москалів не врятують жодні географічні масштаби.
