Нам буквально з кожної праски розповідають про небезпеку неправильної постави для здоров’я, але наскільки це обгрунтовано наявними науковими даними і що взагалі таке правильна постава?
Herrington, 2011: Взяли 120 здорових чоловіків і жінок, виміряли у них нахил таза, виявилось, що 85% чоловіків і 75% відсотків жінок мають передній нахил тазу, 6% і 7% відповідно — задній нахил, і тільки у 9% чоловіків і 18% жінок нейтральне положення тазу. Повторюсь, це здорові люди без жодних симптомів. Виходячи з цього, чи можемо ми вважати передній нахил тазу чимось патологічним?
Систематичний огляд 2008 року: докази епідеміологічних досліджень не підтверджують зв’язок між поставою (вигинами хребта в сагітальній площині) і здоров’ям, в тому числі болем у спині.
Систематичний огляд систематичних оглядів 2020 року не показав несуперечливого причинно-наслідкового зв'язку постави з болем у спині.
Систематичний огляд когортних досліджень не показав зв’язку між силою і витривалістю м’язів тулуба, мобільністю хребта і ризиком болю в спині, шиї і плечах.
У 90% людей різна довжина ніг, але в межах 2 см це не має клінічного значення.
При всьому тому уявлення про неправильну поставу дуже розповсюджені: беремо групу 100 людей, і попри те, що всі вони здорові, абсолютно всі вони переконані, що сидять з неправильною поставою.
І гарний (зовсім не довгий і з текстом у вільному доступі) огляд на цю тему, який я рекомендую прочитати всім: “Сядьте прямо: час переосмислити”.
Це було про статичну поставу, але що ми знаємо про постуральні звички і патерни? Чи є однозначно кращі або гірші звичні пози чи активні рухові патерни, які ми можемо оцінити візуально? (Спойлер: також ні).
Звичка сидіти чи стояти прямо або згорбившись не впливає на ймовірність болю в спині.
Робота сидячи не асоційована з болем в спині більше за інші пози (стоячи, нахиляючись тощо).
Ще декілька досліджень на тему того, що на відміну від фізичного перенавантаження як такого звичне сидіння, стояння, ходіння чи підйом предметів на роботі або у вільний час самі по собі не пов’язані з болем у спині: 1, 2, 3, 4, 5.
Крім оцінки статичної постави і звичних поз теоретично можливо розробити якийсь універсальний руховий функціональний фітнес-тест, який буде оцінювати наскільки “якісно” і правильно ви рухаєтесь. Такі тести існують, наприклад дуже популярний і розповсюджений FMS (Functional Movement Screen), який виявляє деякі рухові асиметрії або недоліки, користуючись кількома тестами на баланс і гнучкість.
І так-то ідея гарна, шкода, що не працює: FMS не дозволяє передбачити ймовірність травм (1, 2, 3, 4) або спортивні результати. Останнє, втім, абсолютно не дивно якщо згадати, що принцип специфічності — один з головних тренувальних принципів і ніщо так гарно не покаже вашу здатність присідати або кидати м’яч як присідання або кидання м’яча відповідно.
Виходячи з усього цього, я пропоную людям, у яких немає діагностованих лікарем захворювань опорно-рухового апарату і відповідних медичних призначень і рекомендацій щодо корекції порушень і фізичної реабілітації, трошки розслабитися і замість того, щоб нескінченно шукати у себе погану поставу, асиметрії, викривлення і всілякі мутні рухові “дисфункції”, про які не чули в медицині, зосередитися для початку просто на тому, щоб хоча б дотримуватися базових рекомендацій щодо фізичної активності, що точно має добре доказаний зв’язок зі здоров’ям.
