Про Україну в 2 світовій війні

Сьогодні 8 травня 2025 року, минає 80 років закінчення другої світової війни в Європі. Дня - коли одне зло припинило своє гниле існування в фізичному вигляді, і дня, коли цивілізовані країни почали реалізовувати в життя плани нового світопорядку, світопорядку з іншим злом.

Друга світова війна для нашої нації глибоко відобразилась і завдала численних втрат. Багато хто думає, що вона почалась для нас в 1941, але ні. Усе почалось ще навіть до її офіційного початку - а саме в березні 1939, коли мадярські війська, підтримувані нацистами, окупували Карпатську Україну - перше незалежне утворення зусиллями нашого народу в 20 столітті після УНР й Української Держави. І світ, попри всі наші старання - просто проігнорував це, бо був таким же куколдичним, як і зараз. Далі 2 світова прийшла по нашу душу вже 1 вересня того ж 1939 року. Німецькі бомбардування, повітряний терор над містами й селами, а потім 17 вересня - початок наземного захоплення західноукраїнських земель. За свідченнями очевидців - то була орда, яка грабувала й вбивала цивільних, а в 1941, якраз перед приходом німців - нквдисти почали розстрілювати невинних у тюрмах, просто за те,що були українцями. Нічого з того часу так і не змінилось. Але такими йобнутими були не всі. Ось до прикладу з особистого, мій прадід, якого примусово мобілізували в вересні 1939 - брав участь в окупації західноукраїнських земель, а вже в 1940 чи то демобілізувався, чи то дезертирував. Доречі в той же період червоні кати (з 30 листопада по 12 березня 1939-1940) вели й Зимову війну з Фінляндією - маленькою країною, що змогла протистояти такому колосу, як срср. Багато українців воювали з обох боків фронту. Наступний каток цієї війни пройшовся по нас з 22 червня 1941 по листопад 1944 - період німецької окупації України. Нацистські плани щодо нас грунтувались лише на 3 пунктах - Залякати, підкорити, депортувати/знищити. Це стосувалось основної частини українців. І хоча спочатку борці за Україну надіялись на німецьку допомогу в боротьбі проти большевизму, але це було марно і наївно . Одразу після проголошення Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 у Львові - нацисти показали свою істинну натуру - арештом Бандери, Стецька й все холоднішим ставленням до ОУН зокрема й до звичайного населення в цілому. ОУН - то була єдина сила в 2 світовій, яка істино воювала за інтереси України. Вони полювали і на зомбі - нацистів, і на людожерів - комуністів. Але були й трагічні випадки - коли червоне командування кидало проти ОУН українців, і тоді... трагедія розгорталась за трагедією, смерть за смертю.

А по той бік фронту - мільйони мобілізованих українців. Хтось воював за сталіна, хтось за совєтську ідею, а хтось - за свій дім (коли у людей не було іншого вибору, крім як воювати в червоній армії). Надто багато крові пролилось на наших землях, надто багато українців полягли в боях цієї потворної війни. З особистого - двоюрідний брат мого прадіда був в освенцимі, як військовополонений, перебував там до 1945, але подальша його доля - невідома. А сам прадід, прабабуся та інші предки - партизанили в лісах, надаючи допомогу ОУН й борячись з нацистами. А коли в 1944 їх хати зайняв інший - червоний окупант, то прадіда одразу заслали на 12 років в Сибір, в ГУЛАГ, буцімто за "зраду отєчєства", а приїхавши звідти - він був слабким,.Помер всього через кілька років після повернення на Батьківщину...

Була ще одна історія. Ще одна моя прабабуся 4 рази тікала з нацистських концтаборів, перший з них був аж під Ельзасом й Лотарингією. Вони тижнями йшли до свого дому. Їли те, що знаходили. Когось німці ловили назад, так само й мою прабабусю. Але попри все - вона не здавалась. І десь зимою 1943 -1944, вже майже дійшовши до своїх домівок (20-30 км), один з групи біженців з табору (останній раз прабабуся втекла з частиною в'язнів) впав на сніг, і чи то не хотів, чи то вже фізично не міг йти далі, так і замерз в снігу...

В 1945 совєтський окупант - здолав німецького, а до кінця 1950х - й фізичного українського. Так, саме фізичного, бо боротьба згодом трансформувалась в психологічну, дисидентську. І в тому числі завдяки великій праці ОУН на благо України, продовження цієї боротьби стало можливим, і найголовніше - усвідомленим.

Пам'ятаймо про все, і не забуваймо!

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Матвій Бондар
Матвій Бондар@Young_Nationalist

447Прочитань
9Автори
6Читачі
На Друкарні з 14 грудня

Більше від автора

  • Взаємодія між Громадськістю та Владою, власна думка

    Громадськість та влада - по 2 сторони конфлікту.Як забезпечити ефективну діяльність і влади, і суспільства водночас? Як диктувати свої умови, не перегинаючи палку? Моя відповідь - у довгочиті

    Теми цього довгочиту:

    Громадянське Суспільство
  • Перша Світова Війна,як забута катастрофа України

    Сьогодні 28 липня 2025 року,пройшло рівно 111 років із моменту початку Першої Світової війни - конфлікту,що спричинив глобальний світовий вплив,який не оминув і Україну,тож що з себе представляє перша світова і як вона відобразилась на психології українців? - у цьому довгочиті

    Теми цього довгочиту:

    Історія України
  • Законопроект 12414 як акт ліберального нігілізму

    Вчора нашою владою був прийнятий закон,який фактично надає генеральному прокурору повноваження,через які НАБУ втрачають незалежність у своїй антикорупційній діяльності. Але що за цим стоїть і які глибинні причини цього рішення? Власна думка - у довгочиті

    Теми цього довгочиту:

    Влада

Вам також сподобається

  • 🏰Фортеці Стародавнього Єгипту, ч.1

    З точки зору інженерії давньоєгипетські фортеці Середнього царства досягли стандарту, якого неможливо знайти ніде в Західній Європі аж до раннього модерного періоду. Як, де, та чому виникли ці унікальні споруди - одні з перших цитаделей відомих цивілізації.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Альбер Камю «Чума». Зло, що поступово руйнувало місто

    Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити

    Теми цього довгочиту:

    Література

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • 🏰Фортеці Стародавнього Єгипту, ч.1

    З точки зору інженерії давньоєгипетські фортеці Середнього царства досягли стандарту, якого неможливо знайти ніде в Західній Європі аж до раннього модерного періоду. Як, де, та чому виникли ці унікальні споруди - одні з перших цитаделей відомих цивілізації.

    Теми цього довгочиту:

    Історія
  • Альбер Камю «Чума». Зло, що поступово руйнувало місто

    Як можна випробувати суспільство? Як пробудити бажання до опору, співчуття та солідарності? Як пережити масштабне лихо, проте, навіть, вкінці «метафоричного бою» знайти сенс для подальшого існування.. знайти те, заради чого варто жити

    Теми цього довгочиту:

    Література