Більше від автора

Любов до себе – це не вольове рішення

Не можна полюбити себе тому, що так треба. Любов до себе не виникає раптом, не зароджується десь глибоко всередині і не розпускається як та квітка. І це ніби послання у зовнішній світ – я знаю, що зі мною все ок, я в порядку, я на своїй стороні.

14 листопада 3 хв читати

Любов До Себе

Дуже складно стикатися з горем іншої людини

Горе - це не обов’язково має бути фізична смерть. Можна горювати, плакати, сильно сумувати через незапланований переїзд в іншу країну, розлучення, ампутацію кінцівки, руйнування батьківського чи свого дому... Але все ж таки найскладніше, коли стикаєшся зі смертю.

29 жовтня 3 хв читати

Горе І Втрата

Деяким людям здається, що можна заслужити любов

Деяким людям здається, що якщо поводитися так, як очікують від нас інші, то можна заслужити їхню любов. Якщо бути хорошою, поступливою, терплячою людиною. Погоджуватися, проявляти чудеса розуміння і тотальної підтримки, то люди побачать вас і гідно оцінять.

23 жовтня 2 хв читати

Психологія

Дружня психологиня

Тут спокійно та цікаво)

Про уникаючий тип прив’язаності

19 вересня 3 хв читати

Зазвичай, коли описують уникаючий тип прив’язаності, говорять про холодність, закритість, беземоційність та недовіру.

Але не акцентують увагу на тому, наскільки людині насправді страшно довіритися іншому.
Повірити, що у стосунках (дружніх, партнерських) може бути спокійно, надійно та безпечно.
Що у світі може бути людина, яка витримає всі твої недосконалості, болі, твої стани, бо в цілому – з тобою все в порядку, ти класний, цікавий і харизматичний.

А між іншим, цей страх особливо посилюється тоді, коли ти зробив помилку, у тебе якісь проблеми або ж захворів. Все, капець.
Всередині розгортається справжня боротьба: з одного боку –величезна потреба у близькості та прийнятті, підтримці, а з іншого – кому ти такий потрібен? Слабкий, недосконалий, невдаха; з таким тобою важко, складно і втомливо.

Тому є така 100%-ва впевненість, що з таким тобою ніхто адекватний надовго не затримається. Цього ніколи не станеться, це неможливо отримати.

Все це тому, що у тебе немає позитивного досвіду, коли з тобою залишалися не дивлячись ні на що, попри всі обставини і весь твій внутрішній ситуативний розбрат.

Ти живеш з переконанням, що рано чи пізно людина не витримає і піде. Більше того – це дуже логічно!
Ти не заслуговуєш на прийняття, любов і турботу - бо з тобою, як ти пам’ятаєш, ніхто не залишався.
Хоча насправді так може бути.
І десь в глибині душі ти в це щиро віриш і сподіваєшся.

Сюди ж додамо відсторонення, відштовхування будь-яких ніжностей і доброти, небажання показувати свою біль, аби не бути тягарем, щоб ніхто тебе не жалів, не турбувався = не витрачав свій час і зусилля тобі на допомогу. Яку ти так відчайдушно потребуєш. І водночас – страшися отримати, бо раптом потім знову відвернуться?

А ще – схильність до саморуйнації та деструктивної поведінки, мінімум жалю до себе та співчуття. Тому що – читай вищесказане: хто я такий, щоб мене любили та жаліли? Замкнене коло просто(

Що робити?
Якщо коротко, то:
1) усвідомити це і погодитися, що зараз саме так
2) пізнавати себе (вчитися бути собі другом)
3) знати, що любов – це складне і сильне почуття, і тебе можна любити, з тобою можна залишатися при всій твоїй несдоконалості.

До того ж ми всі недосконалі, але ми знаходимо близькість, довіру і безпеку у стосунках – і ти теж можеш це знайти. Дозволь собі вірити, приймати турботу, вчитися довіряти і пам’ятати – з тобою все в порядку, ти заслуговуєш бути любимим.

Більше від автора