Зазвичай, коли описують уникаючий тип прив’язаності, говорять про холодність, закритість, беземоційність та недовіру.
Але не акцентують увагу на тому, наскільки людині насправді страшно довіритися іншому.
Повірити, що у стосунках (дружніх, партнерських) може бути спокійно, надійно та безпечно.
Що у світі може бути людина, яка витримає всі твої недосконалості, болі, твої стани, бо в цілому – з тобою все в порядку, ти класний, цікавий і харизматичний.
А між іншим, цей страх особливо посилюється тоді, коли ти зробив помилку, у тебе якісь проблеми або ж захворів. Все, капець.
Всередині розгортається справжня боротьба: з одного боку –величезна потреба у близькості та прийнятті, підтримці, а з іншого – кому ти такий потрібен? Слабкий, недосконалий, невдаха; з таким тобою важко, складно і втомливо.
Тому є така 100%-ва впевненість, що з таким тобою ніхто адекватний надовго не затримається. Цього ніколи не станеться, це неможливо отримати.
Все це тому, що у тебе немає позитивного досвіду, коли з тобою залишалися не дивлячись ні на що, попри всі обставини і весь твій внутрішній ситуативний розбрат.
Ти живеш з переконанням, що рано чи пізно людина не витримає і піде. Більше того – це дуже логічно!
Ти не заслуговуєш на прийняття, любов і турботу - бо з тобою, як ти пам’ятаєш, ніхто не залишався.
Хоча насправді так може бути.
І десь в глибині душі ти в це щиро віриш і сподіваєшся.
Сюди ж додамо відсторонення, відштовхування будь-яких ніжностей і доброти, небажання показувати свою біль, аби не бути тягарем, щоб ніхто тебе не жалів, не турбувався = не витрачав свій час і зусилля тобі на допомогу. Яку ти так відчайдушно потребуєш. І водночас – страшися отримати, бо раптом потім знову відвернуться?
А ще – схильність до саморуйнації та деструктивної поведінки, мінімум жалю до себе та співчуття. Тому що – читай вищесказане: хто я такий, щоб мене любили та жаліли? Замкнене коло просто(
Що робити?
Якщо коротко, то:
1) усвідомити це і погодитися, що зараз саме так
2) пізнавати себе (вчитися бути собі другом)
3) знати, що любов – це складне і сильне почуття, і тебе можна любити, з тобою можна залишатися при всій твоїй несдоконалості.
До того ж ми всі недосконалі, але ми знаходимо близькість, довіру і безпеку у стосунках – і ти теж можеш це знайти. Дозволь собі вірити, приймати турботу, вчитися довіряти і пам’ятати – з тобою все в порядку, ти заслуговуєш бути любимим.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Мозок – не решето
З нього нічого не висипається. Все залишає свій слід, свої борозни. Саме тому слід бути уважними до себе і до того, яку інформацію ви поглинаєте кожного дня.
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяДрукарня починає процес згортання своєї діяльності
Мабуть, ви вже бачили це оголошення на сайті?..
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяЩо означає “спиратися на себе”
Начебто усе зрозуміло: спиратися на себе - орієнтуватися не на інших, а на себе.
Теми цього довгочиту:
Спиратися На Себе
Вам також сподобається
Розбір сцени “фізичного” задоволення Сіндзі на Аску в комі | Evangelion | Євангеліон
Публікація аналізує символізм у "Кінці Євангеліону", де перша та остання сцени відлунюють одна одну. Розглядається емоційний розвиток Сіндзі та Аски: від фізичного до емоційного полегшення, руйнування внутрішніх бар'єрів і їхнє зближення через спільний досвід.
Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.Теми цього довгочиту:
ЄванґеліонПрирода сорому: від деструктивних комплексів до усвідомленого зростання
Соромно... Часто можна почути від багатьох людей це слово. Щоразу, коли людина переживає відчуття сорому, з’являються виключно негативні емоції. Але, поряд із цим, наявність почуття сорому психологи та психіатри вважають маркером здорової людської психіки...
Теми цього довгочиту:
ПсихологіяВідчуття, сприймання, уява та як створити сцену, що відчувається на дотик
Розглядаємо, як мистецтво занурює читача/глядача у свій світ настільки глибоко, що мозок починає створювати тілесні відчуття.
Теми цього довгочиту:
Сторітелінг