Звідки взялася думка про простоту та практичність дитячих книжок? Ще ж 10 років тому такого не було. Нове покоління мам виросло? Дитиноцентризм? Погане викладання літератури у школі? Що сталося?
Послухала ролик на ютубі. Основні тези щодо дитячих книжок для маленьких:
“Автори зловживають довгими реченнями, не розуміючи, що маленьким дітям вся ця краса слова ну якби... він не може встежити за думкою ... речення мають бути короткими. Я дивлюся на речення. Щоб не було речень на два рядки. Для 4 років короткі речення, а з 6 можна довші” /де?! Де про це написано?! Хто рахував слова й сприйняття? Що за маячня? Це про літературу не як про мистецтво, а щоб дитина все зрозуміла, змогла все повторити, озброїтися на все життя чимось надкорисним. Література тут не про красиве, цікаве, складне та загадкове/
“повчальні історії довжиною одна сторінка — це й дитині зручно й батькам” /знову якісь вимірювання. Як це міряти книжку зручністю? Для чого зручно? Встановлено таймер? Чи хтось гониться? Ну я розумію зручність для заняття: буває, треба встигнути за 45 хв. Але для домашнього читання? А як же тоді Гаррі Поттера читати?/
“Повчальні історії. ... Якщо ти з другом посварився, то ти можеш вибачитися. Якщо ти забув засинальну іграшку, то друг може поділитися. ... На цій казочці добре пояснювати, чому треба ділитися” /знову прикладна література! Не мистецтво! А щоб пояснювати, “что такое хорошо”/
“Шуня” написано 0+, ну я б сказала 2+. ... Книжка для чотирирічної дитини й для п*ятерічної — різна” /хто в голову вбив ці вікові розподіли? В чому така різниця між 4 та 5 роками? А якже індивідуальне сприйняття? Я раніше гадала, що все що не маркіз де Сад — дитині можна читати. А якщо почитати у 4 роки книжку для 5-ти, що буде? Не зрозуміє? Точно? А дивитися картини Ван Гога можна у 5 років? А слухати музику Моцарта?/
Вийшли в мене самі запитальні речення. Могла їх продовжувати. Я сподіваюся таке сприйняття дитячої літератури не масово, хоча відгуки в Книгарні Є із тої самої серії — легко читається, добра, повчальна.
Коментатори у фб дали мені такі відповіді на питання “чому так популярні прості тексти?”:
рекомендації для дітей з затримкою розвитку переносяться на всіх
батьки шукають, в першу чергу, прості тексти для себе
легкі тексти — недостатній розвиток критичного мислення — легкість в маніпулюванні
ми росли в “текстоорієнтованому” світі, зараз інші часи, не потрібно орієнтуватися на минуле
не треба навантажувати дитину текстом, який для неї складний, бо це призведе тільки до того, що у дитини не буде бажання слухати та надалі читати
