Просто і по-жіночому, про підтримку чоловіка..

Ця історія почалася з цікавості проїхатися в новенькому тролейбусі десь далеко від дому. Такий гарний, новий, просторий — тож я сіла.

Проїхала одну зупинку й відчула загальну напругу всередині. То двері облили пасажирів, то не там зупинилися. У салоні було голосно й невдоволено — переважно лунали жіночі голоси.

Відчувши всю палітру роздратування і вже сама занурившись у цей стан, сиджу собі й думаю, що далі піду пішки. Дивлюся: за кермом якийсь патлатий чоловік, який під натиском жіночого гніву став схожим на неохайне щеня, зморене спекою.

І я вже мовчки формую в голові своє «фе», кладу телефон у сумочку з наміром завершити цю екскурсію.

Та раптом бачу: на зупинці стоїть жінка з двома коктейлями з льодом у руках.

«Не туди ти йдеш за насолодою», — подумала я і рушила з кінця тролейбуса до виходу.

І тут розгорнулася така картина.

Жінка простягає один коктейль водієві, цілує його в чоло, поправляє розпатлане волосся. Допомагає щось швидко владнати, усміхається. Її легкість і тепло ніби розчинили напругу, яка за десять хвилин уже встигла оселитися й у мені.

За кілька хвилин водій почав розповідати їй, який жахливий у нього був день: його тричі підрізали, потім заблокували дорогу, а новий транспорт виявився дуже складним в управлінні.

Вона просто слухала. Нічого не пояснювала, не повчала, не виправляла. Лише слухала. І трохи притулилася до нього.

Рівно за хвилину я вже бачила перед собою не зморене щеня, а цікавого Чоловіка за кермом. Присутність його жінки ніби повернула йому стійкість. Він одразу змінився. А можливо, просто став собою.

Наступна зупинка була хвилин за сім. І за цей час змінилося все.

Пасажири, які виходили, дякували й усміхалися. Напруга зникла. Наче всі розтанули від тієї енергії підтримки, яку принесла із собою ця жінка разом із двома коктейлями.

Там не було жодного слова для всіх. Лише стан.

Отакі ми, жінки. Добре, коли ми усвідомлено користуємось своєю силою! бо ми можемо напрочуд і легко нищити чоловіків поряд - є в нас такі особливості сили.

Хоча, не робитиму висновків. Кожен побачить у цій історії щось своє.