«Проєкт століття» Сі на $1 трлн отримує перевірку на реальність

Його рекламували як «проєкт століття», який мав перетворити Китай на інфраструктурного бегемота, що конкурує з економічною могутністю Сполучених Штатів. Але вже через кілька років китайська ініціатива «Один пояс, один шлях» (BRI) вартістю 1 трильйон доларів почала заїкатися, а загальна активність знизилася майже на 40% порівняно з піковим 2018 роком.

Імпульс BRI в останні роки зменшився на тлі звинувачень у тому, що Китай є «безвідповідальним кредитором», який доводить країни до дефолту. Останніми роками численні звіти вказували в цьому напрямку. Різні аналітичні центри звинувачують Китай у тому, що він штовхає бідні країни та країни з середнім рівнем доходу на межу економічного дефолту і залишає їх з мільярдними незавершеними проєктами – відомими як «білі слони».

Такі країни, як Шрі-Ланка, є яскравими прикладами гучного кредитування та амбітних боргових планів Китаю. Щобільше, розірвані зв'язки Китаю зі США призвели до того, що асоціація з BRI, яка вважається улюбленим проєктом президента Сі Цзіньпіна, викликає дедалі більше розбіжностей. Нещодавно Італія, яка була єдиною країною G7, що брала участь у BRI, оголосила, що вийде з проєкту до кінця 2023 року, оскільки він не виправдав очікувань.

Високопоставлений американський чиновник каже, що США вважають, що у BRI глибокі проблеми. «Пекін має менше капіталу для надання кредитів, і тиск на нього зростає, щоб повернути непогашені гроші, які він позичив».

Центр глобальної політики розвитку Бостонського університету підрахував, що видача Китаєм закордонних кредитів та іншого фінансування розвитку досягла піка у 2016 році – майже 90 мільярдів доларів, а потім впала до менш ніж 5 мільярдів доларів до 2021 року. Китай зайняв жорстку позицію в переговорах щодо списання боргів таким країнам, як Шрі-Ланка, Суринам і Замбія.

Спалах пандемії Covid також стала великою перешкодою для BRI, загальмувавши інфраструктурні та торговельні ініціативи Китаю, оскільки глобальне уповільнення поставило під загрозу здатність боржників погашати свої кредити. Примітно, що Замбія стала першою африканською країною, яка оголосила дефолт під час пандемії наприкінці 2020 року, поставивши Китай, найбільшого кредитора країни, в центр уваги. Незабаром після цього інші країни, включаючи Ефіопію, Шрі-Ланку та Пакистан, потрапили в боргову кризу.

Згідно з дослідженням Центру зеленого фінансування та розвитку при Шанхайському університеті Фудань, щорічні витрати в рамках Ініціативи різко впали до 63,7 мільярда доларів в перший рік глобальної кризи в галузі охорони здоров'я – порівняно з піковим показником у понад 120 мільярдів доларів США у 2018 році.

«Зовнішні шоки, такі як війна в Україні й, можливо, в найближчі тижні нова війна на Близькому Сході, поглиблюють борговий та інфляційний тягар», – сказав Майкл Кугельман, директор Інституту Південної Азії в Центрі Вільсона. Щобільше, деякі країни ставлять під сумнів, чи приносить флагманська ініціатива Сі взагалі економічні вигоди.

Зусилля Сі Цзіньпіна, спрямовані на позиціювання Китаю як лідера у світі, що розвивається, слугували життєво важливим джерелом фінансування для країн Глобального Півдня. Згідно з дослідженням Бостонського університету, Китай надав 114 мільярдів доларів на фінансування розвитку Африки з 2013 по 2021 рік. Ці витрати спонукали уряди США та Європи посилити взаємодію з деякими країнами, що розвиваються, щоб протистояти впливу Китаю, хоча багато з обіцяних проєктів зіткнулися з затримками.

Тісний зв'язок Сі з ініціативою забезпечує її подальше значення, вважає Раффаелло Пантуччі, старший науковий співробітник Школи міжнародних досліджень ім. С. Раджаратнама в Сінгапурі. Пантуччі припускає, що початковий темп, можливо, був занадто швидким, але підкреслює, що BRI залишатиметься актуальним доти, доки Сі буде при владі.

Джерело: The Times of India