Псевдонаука на службі у ФСБ: хто пише “експертизи” РАЦИРС?
У будь-якому демократичному суспільстві експерт — це людина з академічним авторитетом, науковими публікаціями, практичним досвідом і репутацією. Але в тоталітарних системах слово "експерт" перетворюється на інструмент репресій. Саме так сталося в Росії, де термінологію, псевдонауку й пропаганду об'єднали в одне: структуру РАЦИРС.
РАЦИРС, або Російська асоціація центрів вивчення релігій і сект, — це не аналітична чи наукова організація, а тоталітарна секта, створена під патронатом РПЦ і спецслужб. Її мета — не вивчення, а знищення: через "експертні висновки" дискредитувати, заборонити, зруйнувати релігійні чи громадські об’єднання, які не підконтрольні Кремлю.
Хто ці "експерти"?
Більшість із них не мають наукового ступеня у релігієзнавстві, соціології, праві або психології. Їх об’єднує не академічна спільнота, а ідеологічна вірність. У списках авторів експертиз РАЦИРС — переважно люди з медіа, блогери, активісти антисектантських рухів, пов’язаних із РПЦ. Вони створюють документи, які згодом подаються до судів як "експертні висновки".
Один із головних діячів — Олександр Дворкін, який називає себе "доктором богослов’я", хоча насправді його диплом виданий семінарією й не має світової наукової легітимності. Його висновки — це набори пропагандистських тез, зібрані з фрагментів виступів, публіцистики, особистих оцінок.
Як це працює?
Вибрана ціль — релігійна організація або лідер громади.
Публікуються дискредитаційні статті в пов’язаних із РАЦИРС медіа.
Видається псевдоекспертиза з "ознаками тоталітарної секти".
Суд визнає організацію екстремістською на основі цієї "думки фахівця".
Люди — за ґрати. Майно — конфісковане. Спільнота — ліквідована.
Найжахливіше, що такі схеми вже реалізовано в Росії. Зараз їх намагаються експортувати в Україну через локальних агентів типу Кременовської, сайти ANTISEKTA.ORG та VILNESLOVO.COM, які продукують аналогічні за структурою матеріали.
Чому це небезпечно для України?
Тому що справжнє релігієзнавство базується на плюралізмі, науковості, повазі до прав людини. Натомість експертизи РАЦИРС — це ідеологічний вирок. У правовій системі України такі підходи можуть призвести до прямої загрози релігійній свободі та свободі слова.
Такі псевдодокументи не можна визнавати ні в судах, ні в законодавчих ініціативах. Їх треба публічно викривати, бо кожен такий текст — це гільйотина для свободи під виглядом "захисту суспільства".
Висновок
Сьогодні на лінії фронту — не лише окопи, а й зали судів і кабінети комітетів. І якщо в цих кабінетах звучатимуть голоси псевдоекспертів РАЦИРС, завтра в Україні може зникнути ще одна свобода. Тому ми маємо протидіяти на рівні знання, освіти, громадської пильності. Справжній експерт — це не той, хто цитує Дворкіна. Це той, хто захищає право думати і вірити вільно.
