Зі слів публіки - духовний спадкоємець F.E.A.R. від світу інді. За фактом - суміш DOOM і вищезгаданої гри. Заряджаємо дробовики, зараз будемо розбиратися.
Крапки над І. Trepang 2 - НЕ F.E.A.R. Почули? Чудово. А тепер поясню чому я так волав через це. Починаючи з перших демок розробники явно косили під вищесказану гру – хвалилися розумним ШІ, показували коридорні бої, уповільнення часу, фізику... Ууух. А потім... Стався реліз. Замість тактичних боїв із розумним ШІ в нас з'явилися бої з безперервними натовпами ворогів на закритих аренах у дусі Payday, DOOM, і навіть Serious Sam (у нас навіть свої вороги камікадзе тут є 🙄), де ми то жбурляємо їх, висмикуючи чеки від їхніх гранат, то ламаємо їм шиї, то просто носимося по арені під постійним слоу-моу з двома дробовиками напереваги. Побачили різницю, так? Це не тактична сутичка з розумними супротивниками, а різанина, де вас постійно замикають у клітці з ворогами і кажуть – виживай. Останній пункт особливо актуальний для побічних місій, вони тут максимально душні і ворогів на вас спускають по 60 осіб, коли єдиний варіант підлікуватися – брати огризки броні з убитих ворогів (так, на локаціях розкидані аптечки, але боже мій, три штучки проти 24/7 черг по вашій тушці ніяк не врятують). Підемо далі.
Музика і саунд-дизайн. Відмінний музичний супровід, який лише задає темп насильству, що відбувається на рівнях, і якимось чином ти його навіть чуєш, поки без перерв стріляєш по солдатам з ревучого кулемета. До речі стосовно зброї – звуки пострілів тут дуже приємні. Ще окремий + – озвучка персонажів у грі, всі вони відчуваються дуже живими, особливо коли починають кричати у рацію коли ти перебив один з загінів солдатів чи просто дієш на нерви одному з босів.
Геймплей. Я це вже згадав у пункті про F. E. A. R. і все ж повторюся – нам видають два слоти під зброю, яку ми після одного моменту в грі зможемо і зовсім брати у дві руки (також не забуваємо про метальну по типу гранат або мін). Із прийомів – уміння робити підкати, ламати шиї ворогам, відскакувати від ворогів ударом ноги, брати їх у заручники, висмикувати чеку і кидати бідного солдата в натовп. Зі здібностей - вічна витривалість на короткий час після вбивств ворогів, уповільнення часу (для активації і для продовження ефекту треба перебити кілька ворогів), невидимість (відновлюється сама, пояснювати не треба). Використовуючи такий не хитромудрий арсенал, ми змушені виживати на закритих аренах з ворогами, які постійно штурмують нас. На щастя, іноді гра намагається винаходити й інші ситуації - чи то елемент з нагнітаючою атмосферою, чи то О ТАК, БОСИ. Зізнаюся, після такого геймплея ти при зустрічі з босом починаєш радіти як дитина, деякі з них кльові, деякі ні. Ще у нас є хаб, де можна потренуватися у стрільбі, підібрати спорядження на майбутню місію, і відповідно - вирушити на місію. Як ви зрозуміли, у нас тут є можливість обирати їх - щоправда побічні завдання тут це окремий кошмар. Єдине, що можу порадити - місію з таємничою спорудою, там хоч якось пограли з напругою і лором, до речі, щодо цього...
Сюжет і лор. Вони є. Якщо конкретніше - у записках. Вам буде абсолютно начхати на персонажів і світ доти, доки не почнете вишукувати записки з лором, інакше сюжет для вас буде чимось фоновим. Щоб ви зрозуміли наскільки могутні тутешні "розвіддані" - у першій же місії є записка, яка дає жирний натяк на фінал гри. Підсумувавши - якщо ви хочете дізнатися про історію всіх циклів, знати, чому в босів, яких ви ПОВИННІ вбити, є дивні номери, і що значить "РОЗІРВИ ЦИКЛ" – дерзайте. Решта можуть не занурюватися в цю тему, фінал історії ви не... До речі стосовно цього.
Фінал. У нас тут дві кінцівки - звичайна, і секретна, яка додає сценку після титрів. Важлива ремарка - на всіх сюжетних рівнях заховано по одному дрону пам'яті, зібравши всі 7 ми відкриваємо таємний фінал. Розташування можете знайти в інтернеті, загострив на цьому увагу я не тому що завжди у своїх рев'ю кажу за кінцівки, а тому що у вищезгаданому інтернеті про цей секретний фінал майже ніхто не говорить. А і так, це кліффхенгер, який явно натякає на продовження гри, але якщо ви, як і я, проґавили частину дронів - ютуб із "Secret ending" вам на допомогу.
Висновки. Отже, я вже вам сказав, що Трепанг - не спадкоємець Фіра, хоча якийсь час і намагався на цьому виїжджати. Але вона все ж не погана, незважаючи на те, як відчайдушно намагається поєднати в собі найрізноманітніші ігри. Заради чого вам варто зіграти в цю гру? Геймплей, фізика і можливо навіть лор. Кому б я не радив її? Найімовірніше поціновувачам продуманих сюжетів і красивих рівнів (вони тут зроблені нормально, але проблема полягає в тому, що вони не запам'ятовуються, максимум вам сподобається палац Патріарха через атмосферу й архітектуру).
Оцінка: 7,8/10 Любителям м'ясних шутерів, цікавих лорів і світів на манер SCP раджу. Але пропустивши гру ви не пропустите багато чого.
