Коли я зайшов на сторінку автора, то побачив багато оповідань. За звичай я обираю оповідання навмання (за назвою чи палітуркою). У Романа на сторінці було важко вибрати перше оповідання. Всі палітурки притягували погляд, назви теж привертали увагу.
Врешті-решт, зупинив свій вибір на «Відьма з Конотопа». З цього оповідання й розпочалось моє знайомство з творчістю автора.
Сторінка автора на Аркуші:
https://arkush.net/user/3364?tab=verse
«Відьма з Конотопа»
Це оповідання про сучасну війну з пацаками, точніше про один з випадків на цій війні.
Головна героїня — відьма, яка витягує з потойбіччя смертельно поранених воїнів та допомагає ЗСУ. Автор в сюжеті поєднав сучасну реальність і магію. Історія вийшла щемлива та дуже атмосферна. Як на мене, то містика у цьому творі посилює сюжет і створює необхідну атмосферу.
Ця історія про те, що на захист країни стали не лише професійні військові та звичайні цивільні, яким не байдужа Україна, а ще й люди з надздібностями. У кожної такої людини свій особливий дар і вони використовують його в окремих випадках, коли всі інші спроби щось змінити чи виправити марні.
Невелика за обсягом історія розкриває всю силу українців на прикладі молодої відьми.
Мені історія сподобалася.
«Пастух і поводир»
Ще одна містична історія про життя, смерть, помсту та знову життя.
Оповідання теж невеличке, але автор вміло намалював у цій історії цікавий всесвіт.
Всесвіт, де існують стародавні боги, де проведена незрима межа між життям та смертю.
Твір вийшов емоційним. Мені він нагадує якусь легенду чи переказ про волю богів і вибір людини. Фінал сподобався. Можливо, автор продовжить цю історію.
«День переродження та його наслідки»
Ця історія теж про магію. Лайтова оповідка про некромантів. Написано так яскраво, що я ніби фільм подивився із «Поттеріани».
Гумор, який додав автор на початку оповідання, дуже органічно ліг на весь сюжет. Спочатку було весело, але потім все набуло гостроти.
Історія нагадала мені сімейку Адамсів, але автор знову намалював свій особистий всесвіт родини Корвусів.
Оповідання захоплює та тримає у напрузі від початку й до кінця.
«Темні шістки»
Невеличка збірка жахів, містики та трилера. В неї поки що входить 4 твори.
Оповідання варті уваги. Кожне розповідає одну жахливу історію з життя незвичного антигероя. Написано цікаво, моторошно, зі смаком до жанру.
Сподобалося, що кожна історія насичена темрявою, яка поглинає увагу читача.
«Босорка. Відшукати себе поміж тисячі "Я"»
Це оповідання, як на мене, написано у жанрі містичного реалізму.
А ще я побачив у творі боротьбу, яку веде людина всередині себе. Боротьбу з темною стороною внутрішнього «Я». Демон, як символ темряви у людині.
Босорка, як провідник (психолог).
Мені дуже подобаються такі оповідання. про білих відьом, травниць, мольфарів тощо.
Оповідання вийшло цікавим й атмосферним, особливо друга половина. Автор вміло збудував напружений сюжет і коли читаєш його, то не тільки співчуваєш головному герою, не тільки переживаєш за світло, а ще й намагаєшся зрозуміти себе, відшукати своїх демонів.
«Мініатюри з-під мого пера»
Це теж збірка коротеньких текстів. Сучасна проза філософського напрямку. Поки ще невеличка збірка пропонує читачу роздуми автора різної тематики. Думки автора, його погляди, світосприйняття.
У цих творах автор розкриває себе, своє серце та душу. Висвітлює свої спостереження за життям, за людьми.
«Солом'яні оповідки»
Оригінальна збірка оповідань-переробок написаних за правилами гри «літературна маска». На уривок твору якогось відомого автора пишеться інша версія подій в різних жанрах.
Мені сподобалось. Автор не просто гарно переробив сюжети, а вніс в них свою маленьку фішку — солом’яний капелюх, який ненав’язливо й органічно з’являється у кожному тексті.
Переробки вийшли неймовірними. Якби ж це були не уривки, а повноцінні тексти переробок.
«Кайдашева сім'я» в обліку піратів, «Джейн Ейр" у готичному стилі з присмаком містики, "Хіба ревуть воли, як ясла повні" — наукова фантастика у стилі термінатора та інше.
Всі ці переробки об’єднує один персонаж — солом'яний бичок, оскільки саме під маскою цього казкового персонажа грав Роман і, між іншим, переміг.
«Незалежна»
Це оповідання написане у жанрі фентезі. У ньому розповідається про цікавий всесвіт, у якому почалася війна одних тубільців проти інших. Початок твору миттєво притягує увагу читача. Світ різних істот, світ яскравий, світ зі своїми законами та традиціями.
Сподобалось, як автор описав битву з ворогом. Можливо, забагато розмов, думок, рішень, але, як на мене, це тільки в кіно можна все описати однією картинкою. Письменник розкрив битву з багатьох сторін. Акцентуючи на різних подіях у протистоянні, на різних персонажах, в автора вийшов об’ємний бій. Тут тобі й лучники, й повітряні та наземні зіткнення, чаклуни, магія, природні стихії тощо.
Фінал оповідання теж порадував. Сильно та стильно. Задум удався.
«Маска Бога»
Оповідання в стилі шпигунських трилерів про одне із розслідувань СБУ з присмаком містики.
Мені сподобалась ідея твору: агенти пацаків у церкві, гіпноз, спроба масового вбивства українців. Автор гарно обіграв сюжет щодо протистояння спецслужб, навіть коли ворог майже виграв партію, один маленький гвинтик, маленький штрих, й вся операція масового вбивства руйнується.
Я б із задоволенням продовжив читання таких оповідань про важку працю СБУ. Могла б вийти чудова й цікава серія.
«Повстаньте!»
Містичне оповідання про нашу сучасність. Дуже сподобався головний герой оповідання, мольфар. Вольова людина, в минулому військовий лікар, який ціною власного життя вирішив покарати пацаків. Помста за його загиблих сина та онука, всіх тих, хто загинув від рук загарбників. У Романа вийшов невеличкий зомбі-апокаліпсис, з перевтіленням душ, містичними обрядами та стародавніми богами.
Мені подобається читати про стародавніх, справжніх богів. Якщо знаходжу якусь книгу про цих неймовірних, могутніх істот, то поки не прочитаю, не заспокоююсь.
На жаль, автор тільки згадав цих персонажів. Можливо, напише ще щось цікаве про них.
«Пані у темному плащі»
Зовсім коротенька оповідка, чи скоріше замальовка, але не менш цікава за інші оповідання Романа. Ця історія про пані Безсмертну Ідею, яка приходить до обраних. Але не кожен обраний може порозумітися з нею. Філософські думки автора дуже цікаві. Не міг згадати що ж мені нагадує цей текст, який символізм несе. І якось блискавкою пронеслося у голові : рівновага, баланс, на кшталт Інь-Янь, синя та червона пігулка Морфеуса.
«Знайома незнайомка»
Ще одне потужне оповідання. Але цього разу про Музу, яка приходить ночами до тих, хто хоче допомагати країні боротися з пацаками, але не може через фізичні вади.
Проте є інші шляхи боротьби. Це оповідання запам’ятовується своїм закінченням. Віршем, який нашептала Муза у ночі.
Пробач, Вкраїно, що не плачу,
бо очі висохли мої,
та серденько болить як бачу
сплюндровані міста твої.
Пробач, лебідко, рідна нене,
не маю більше сил тужить,
та знай, що я заради тебе
готовий до кінця творить.
Пробач, матусю, рідний краю,
не можу тілом боронить,
тому в поезії благаю
народ Вкраїнський захистить.
О Господи, свята Маріє,
Вкраїнську землю бережіть,
зішліть з небес дощі надії,
ангеликів своїх пришліть.
І разом станемо до бою
й дамо ми відсіч ворогам!
Моя країно, я з тобою,
на зло всім путінським чортам.
«Один день з майбутнього»
Фантастичне оповідання про недалеке майбутнє України після перемоги у війні.
Що можна сказати про фантастичне бачення автора. Я б хотів жити у такій країні, я бажаю Україні досягнути такого рівня, як описав автор. Я багато читав фантастичних оповідань про майбутнє, але це оповідання відрізняється не тільки цікавими винаходами, а й можливим втіленням ідей в суспільство.
Оповідання не має якогось ефекту «вау», воно повільне, можливо, меланхолійне, без динаміки, але, може, воно цим і цікаве та привертає увагу. Солодка утопія.
Роман порушив питання незрячих людей та їх адаптації у суспільстві.
Ще прийшла думка, що це оповідання радше схоже на ескіз, якусь пробу чи ідею до більшого оповідання, яке задумав автор. Така собі пілотна замальовка.
А ще мені сподобались «Казколови», «Шоколадний миколайко», «Біль хоче, щоб його відчували», «Полум'яна фея».
Прочитавши усі ці оповідання, можна сказати, що автор дійсно цікаво пише. Він вміло маніпулює сюжетними лініями, додає містичні вкраплення. Непогано розбирається у психології людей, має гарну уяву та вміє втримати увагу читача. Як говорить сам Роман: «Пишу у найрізноманітніших жанрах. Від казок і філософських текстів до жахастиків і витонченої еротики».
А ще він пише чудові вірші, але це вже зовсім інша історія.
«Не мовчи. Розкажи, що хоче серце!
Не мовчи. Не стискай його, хай б'ється.»
А ви читали щось з творчості Романа? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
Хроніки Книголюба у соцмережах : Фейсбук, LiveJournal, Telegram, Twitter, Tumblr, Крок вперед! Instagram Аркуш
************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат на ресурсі https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
# #Хроніки_Книголюба #Роман_Фещак #відгукнакнигу #українські_письменники #письменникиАркушу #сучасна_українська_проза #читаюукраїнськихавторів
*********************************************************
