Троп зі злим Суперменом є одним із найбільш перевикористаних сюжетів в коміксах. Серед відомих представників цього тропу ми маємо таких персонажів як Гоумландер із "The Boys", Омнімен із "Invincible", Гіперіон із "Squadron Supreme" та сам Супермен з всесвіту Інджастіс. Багатьох авторів хлібом не годуй дай тільки написати таку історію, у того ж Марка Вейда за плечами є одразу два представники у вигляді Аксіома та Плутоніанина (серії про яких я обов'язково колись розберу), хоча здавалося, що він не є великим шанувальником історій такого типу. Однак сьогодні мова не про нього, сьогодні поговоримо про серію "The Mighty". Цей комікс зацікавив мене через, те що одним із сценаристів є Пітер Томасі, який писав дуже класний онґоїнґ Супермена у відродженні. Тож давайте дізнаємося, чи вдалося йому написати, щось варте уваги чи ні.
Наш герой, Ґабріель Коул, працює в поліцейському департаменті який є підконтрольний єдиному супергероєві у світі Альфа Один. Однак коли помираючий начальник Коула з'являється на порозі нашого героя, йому доводиться стати тимчасовим керівником поліцейського департаменту та напряму працювати з Альфою.
Взагалі серію можна розділити на три частини. У перших чотирьох номерах сценаристи, Пітер Томасі та Кіт Чампаґне, знайомлять нас з персонажами. Ми дізнаємося про життя Коула, що його пов'язує з Альфа Один, бачимо його перші кроки в ролі начальника й зародження його робочих та дружніх стосунків з супергероєм. І це моя улюблена частина коміксу, мене дуже порадувало, що автори вирішили приділити цьому стільки номерів, а не одразу гнати вибудовувати розслідування та таємницю навколо Альфи. Певні натяки на те, що щось не так звісно є, але їх спокійно можна списати на випадковості. Взагалі мені ці номери настільки сподобалися, що я б з радістю читав комікс тільки про те як ці двоє співпрацюють разом.
Друга частина відбувається в номерах з 5 по 8 у ній Коул розуміє, що щось не так і починає своє розслідування. З мінусів, мабуть, виділю, що перехід до недовіри вийшов дещо різким, але в усьому іншому серія все ще непогано тримається й починає нарощувати напругу.
У номерах з 9-12 у нас уже все переходить до прямої конфронтації. І на мою думку це найслабша частина коміксу. Тут ми й дізнаємося про справжнє походження Альфа Один та його плани, а також отримуємо декілька нелогічних рішень з його боку. З того, що мені сподобалося можу назвати сцену коли Коул приходить до свого помічника і як вона паралелить сцену з початку.
Щодо малюнку то тут все досить непогано. Перші чотири номери малював Пітер Снеджбджерґ після чого його замінив Кріс Семні. Обидва художники досить добре впоралися зі своєю роботою, плюс у них стилі досить подібні тому зміна вийшла досить органічною.
Загалом "The Mighty" вийшов хорошою й на початку дуже приємною серією. Плюс враховуючи кінцівку то я навіть був би не проти побачити який небудь сиквел. Раджу прочитати.
