Шань Са «Та що грає в Го»
1930 рік. Маньчжурія.
Японський солдат і молода китаянка, щодня грають в Го. Вони не знають імен один одного. Вони вороги. Але в їхній грі народжується любов. Любов, з кожною новою грою стає все сильніше і сильніше. Трагічна доля закоханих, які вірять, що і за межею життя, продовжиться їх незавершена гра.
Роман був написаний у 2001 році й в цьому ж році отримав Гонкурівську премію. (Найпрестижніша літературна премія Франції за найкращий роман, названа на честь братів Гонкур.)
Це мій перший роман Шань Са. Сподіваюся не останній. Французька письменниця китайського походження написала пронизливу книгу про любов і війну, про почуття і жорстокість, про смерть і надію.
Оповідання має дві лінії сюжету. Розповідь двох героїв - китаянки і японського солдата. Поперемінно.
Глава за главою. З самого початку роману, ти відчуваєш, що автор не просто так звів цих двох людей. Їхні долі будуть вплетені в сюжет. На тлі воєнного часу, драматичної історії двох країн, історія набирає силу і веде читача до знайомства героїв та розкриття їх характерів. Душею роману стає гра в Го. Багато хто порівнює гру з війною або життям.
«Го - це настільна гра з глибоким стратегічним змістом, що виникла в Стародавньому Китаї. Гра була розроблена для навчання стратегічного мислення і розвитку розуму, одного з імператорських нащадків. У Японії, згідно з кодексом бусідо, самурай, який програв у Го, запросто міг позбутися життя.»
Роман дуже тонкий, жіночий, сумний. Схожий на китайський живопис. Невеликі глави чергуються. Жіноча лінія і чоловіча. Жіночий хід у грі та у відповідь чоловічий. Читаєш книгу і як би сам граєш в Го, прямо зараз. Переживаєш і відчуваєш теж, що і герої.
Авторка дуже вміло створила роман у вигляді гри, а гру поділила на два різні всесвіти: Японію та Китай. Кожен новий хід у грі - це тортури, публічні страти. Кожен хід - перегортає непривабливі сторінки війни Китаю з Японією. Кожен хід - тисячі смертей, які японці принесли в Китай.
Це ще одна книга про справжнє кохання. Юна китаянка прагнула отримати своє щастя, а в підсумку залишився лише біль і каяття. Самурай же побачив юність і невинність, яких йому не вистачало в житті. Для нього дівчина стала променем світла в цей не простий воєнний час. Зовні, здається, що нічого не відбувається, але всередині героїв киплять пристрасті.
Атмосфера книги, тема любові та смерті, нагадує чудові фільми, китайські легенди: «Герой», «Тигр, що крадеться, дракон, що зачаївся»
Війна показана такою, якою вона є насправді: безжальна, потворна. Війна, для якої людське життя - порожнеча. Війна, без будь-якої романтики.
Драматичний фінал, розкриває читачеві всю нещадність війни. Всю людську печаль. Після прочитання залишаються стан спустошеності. Головні герої стійко прийняли виклик долі. Всі ігри виграти не можливо. А цю гру навіть переграти неможливо.
Існують книги (фільми), які коли читаєш (дивишся), мимоволі викликають у тебе сльози. Ця книга одна з таких.
Настільки зворушливо і пронизливо написаний фінал, що мимоволі, десь на підсвідомому рівні, починається дощ зі сліз. Кажуть, що такі зворушливі моменти, показують людяність душі. Що вона не почерствіла, просто чекала такого моменту.
А ви читали цю книгу? Яке враження залишилося у вас? Пишіть у коментарях.
**********************************************
Ставте вподобайку. Шукайте «Хроніки Книголюба» у соцмережах. Рекомендуйте своїм знайомим та друзям.
************************************************
Текст відгуку пройшов перевірку на плагіат на ресурсі https://candy-content.com/. Унікальність тексту 100%
Якщо знайдено помилку в тексті – пишіть
**********************************************************
#Хроніки_Книголюба #Шань_Са #відгукнакнигу
