Фінанси Росії виявилися стійкими, незважаючи на санкції, що давали їй можливість вкачувати гроші у свою військову машину. «Це все, що потрібно для фронту», — заявив міністр фінансів Росії , повторюючи радянське гасло часів Другої світової війни, коли він розповідав про останні плани видатків уряду.
Уряд досі називає своє вторгнення в Україну «спеціальною військовою операцією», але нові цифри бюджету ясно показують, що економіка все більше реструктуризується навколо війни.
Майже третина витрат країни наступного року — приблизно 109 мільярдів доларів — буде спрямована на «національну оборону», як оголосив уряд наприкінці минулого місяця, перенаправляючи гроші, які інакше могли б піти на охорону здоров’я, освіту, дороги та інші сектори. Більш показовим є те, що 6 відсотків загального виробництва країни спрямовується на російську військову машину, що вдвічі більше, ніж було до вторгнення.
З того часу, як Росія відправила військових через кордон, у лютому 2022 року, її економіці довелося адаптуватися до драматичних змін із неймовірною швидкістю. Європейський Союз і його найбільший торговельний партнер, швидко розірвали економічні відносини, перевернувши добре налагоджені ланцюжки поставок і надійні джерела доходу з-за кордону. Сполучені Штати використали свою фінансову могутність, щоб заморозити сотні мільярдів доларів російських активів і відрізати країну від світової фінансової системи.
Дев'ятнадцять місяців потому, економічна картина досі явно неоднозначна. Російська економіка виявилася набагато стійкішою, ніж припускали багато західних урядів після введення суворої низки санкцій. Наприклад, Москва знайшла інших покупців на свою нафту. Вона швидко вливає гроші в економіку, щоб фінансувати свою військову машину, влаштувавши на роботу майже кожного наявного працівника та підвищивши розмір щотижневої зарплати. Загальний обсяг виробництва, який, за оцінками російського Центрального банку, цього року може зрости на 2,5 відсотка, може випередити Європейський Союз і, можливо, навіть Сполучені Штати.
Але це лише частина історії. Як сказала Лаура Соланко, старший радник Інституту з перехідною економікою Банку Фінляндії: «Коли країна перебуває у стані війни, валовий внутрішній продукт є досить поганим показником добробуту». Виробництво куль, сприяє зростанню країни, не обов’язково покращуючи якість життя.
Наполегливий попит на іноземну валюту, щоб оплатити імпортні товари чи забезпечити надійні інвестиції — також спричинив стрімке падіння вартості рубля. Минулого тижня, він впав до символічної позначки 100 за долар, що ще більше посилило інфляцію та підвищило рівень тривоги серед споживачів.
Підвищення державних витрат і запозичень, серйозно підсилило, і без того перегріту економіку. Центральний банк швидко підвищив процентні ставки до 13 відсотків влітку, оскільки річна інфляція продовжувала зростати. Вищі ставки, через які підприємствам стає дорожче розширюватися, а споживачам робити покупки в кредит, ймовірно, сповільнять зростання.
Споживачі також відчувають потребу в щоденних покупках:
«Подорожчали молочні продукти, особливо масло, м’ясо і навіть хліб», — розповідала Лідія Адріївна, роблячи покупки та оглядаючи ціни в московському супермаркеті «Ашан». Вона звинуватила центральний банк.
«Життя змінюється, — сказала вона, — ніщо не залишається назавжди, ні любов, ні щастя».
Інші пенсіонери в магазині, також говорили про підвищення цін на м'ясо та птицю, що майже половина росіян помітили за останній місяць, згідно з даними опитування московського Фонду громадської думки, опублікованим у п'ятницю. Також, респонденти відзначили подорожчання ліків і будівельних матеріалів.
Минулого місяця, Москва ввела тимчасову заборону на експорт дизельного палива та бензину, намагаючись зменшити дефіцит і уповільнити зростання цін на енергоносії, але обмеження ще більше зменшили кількість іноземної валюти, що надходить до країни.
Відтік коштів, викликає таке занепокоєння, що уряд попередив про відновлення контролю над вивезенням грошей з країни.
Через заплановані на березень президентські вибори, президент Володимир Путін визнав минулого місяця, що прискорення інфляції — спричинене ослабленням рубля, це є головною причиною занепокоєння. Врегулювання підвищення цін може відбити бажання уряду розпочати звичайні передвиборні соціальні витрати.
Нижчий рівень життя може бути «незручним навіть для авторитарного уряду», сказав Чарльз Лічфілд, заступник директора Центру геоекономіки Атлантичної ради.
Оскільки, Росія імпортує широкий спектр товарів, від телефонів і пральних машин до автомобілів, ліків і кави, він сказав, що девальвований рубль ускладнює «споживачам купувати те, що вони звикли купувати».
Сполучені Штати, Європейський Союз і країни, які є союзниками України, наполегливо намагалися покалічити Росію масштабними санкціями.
Вплив був швидким і різким навесні 2022 року. Рубль впав, центральний банк підвищив ставки до 20 відсотків, щоб залучити інвесторів, а уряд запровадив жорсткий контроль над капіталом, щоб утримувати гроші всередині країни.
Але з тих пір, рубль повернувся, і процентні ставки знизилися. Росія знайшла нетерплячих покупців на свою нафту в інших місцях, яку продавали за значно зниженими цінами. Нещодавно, Росія стала причетною до ухилення від обмеження ціни на нафту, в 60 доларів за барель, встановленого країнами Великої семірки, оскільки світові ціни на нафту знову почали зростати.
Китай є однією з країн, які почали купувати енергоносії та продавати Росії товари, якими вони раніше могли обмінюватися з європейськими країнами. Торгівля з Китаєм, за перші вісім місяців цього року, зросла на 32 відсотки в річному вимірі. Торгівля з Індією зросла втричі, за першу половину року, а експорт з Туреччини зріс майже на 89 відсотків, за той самий період.
Тим часом, війна поглинає інші частини російського бюджету, крім прямих військових витрат. Додаткові 9,2 відсотка бюджету передбачено на «національну безпеку», яка включає правоохоронні органи. Є гроші і для поранених бійців, і для сімей загиблих у боях, і для «інтеграції нових регіонів», маючи на увазі окуповану територію в Україні.
Сергій Гур'єв, російський економіст, який втік з країни в 2013 році і зараз є проректором Sciences Po в Парижі, сказав, що точно оцінити російську економіку важко. Існуючі економічні моделі були розроблені до війни та базувалися на інших припущеннях, а опубліковані бюджетні цифри є неповними. Важче зрозуміти, що це означає для російських домогосподарств на щоденній основі.
«Загалом дуже важко порівнювати якість життя до і після війни», – сказав пан Гур’єв. — «Важко знати, що думають росіяни. Люди бояться».
Джерло - The New York Times
