Не намагайтеся закрити свої дитячі дефіцити і залікувати травми минулого за рахунок іншого
У всіх є певні очікування і установки, часто несвідомі. Але варто пам’ятати: стосунки - це не про терапію, а про бажання підвищити власне психологічне та емоційне благополуччя. Мати можливість розділити і радість, і смуток. Бо вдвох все ж таки краще, ніж наодинці.
Не намагайтеся здаватися кращим, ніж ви є
На початку стосунків ми прагнемо показати себе з найкращого боку. Зацікавити, захопити, "прорекламувати") Головне - не захоплюватися, бо постійна напруга і тривога вам забезпечені. Однак і всю правду-матку про себе і своє життя на перших зустрічах не треба вивалювати на людину. Ви не на сповіді і не на прийомі у психотерапевта. Усьому свій час, і для довіри також. Прислухайтеся до себе.
Не забороняйте собі та своєму партнеру хвилинки слабкості
Часом навіть у близьких стосунках ми намагаємося приховувати свої слабкі та вразливі місця. Але при цьому дозволяємо собі натискати на "червоні" кнопки іншого. Це дає відчуття переваги, контролю. І руйнує стосунки. Але ж ми хочемо таких стосунків, в яких можна бути не тільки сильними. А й "розмістити" свою слабкість. Та знати, що тебе приймуть і любитимуть будь-яким. Це працює в обидва боки.
Не намагайтеся змінити іншого "під себе"
Пам'ятайте: людина змінюється тільки тоді, коли у неї є величезна мотивація. Або ж коли розуміє, що далі так вже не можна. Ключове тут - самостійне і свідоме рішення. Якщо ж тиснути, вмовляти, маніпулювати, то з цього зазвичай нічого хорошого не виходить.
