Я йшов по крутій міській вуличці, це була стара вулиця з бруківкою та двоповерховими будинками в стилях початку 20го століття.
Біля дверей кожного дому стояло по кавуну, навіщо? бо тут ходили козулі, яких ними годували, я, як раз давав кусочок за кусочком оленю, якого тут зустрів. Разом ми вийшли на вершину гори де закінчувалась вулиця і починався чи то парк, чи то ліс. Тут стояла червона грузова машина з якої викидали пожитки на які збігались тварини. Отам же щось не поділили дві росомахи і ті закрутились в двобій, колотячись в пилюці.
...
Сон, як я просинаюсь з нею, ми цілуємось та ніжимось в ліжку, після чого я починаю її пестити на що та відповідає важким диханням... це був віщий сон)
Так, мало, але такі ж сни, й до того ж мені в той ранок було зовсім не до запам’ятовування
