Справжніми поетесами бувають лише жінки.
Лише вони мають достатню силу руки.
Лише в них у грудях гучить серцебиття.
Лише вони знають все про ціну цього життя.
Жінка позбавлена сумнівів і гризот
Після всіх цих втрат і усіх цих скорбот –
Лиш вона вміє так підібрати слова,
Щоб і ти почув – вона тут, і вона – жива.
І коли ти почуєш – зрозумієш, що й так знав усе.
І згадаєш про річку часу – і куди вона вас несе.
І побачиш ти ясно кожну з своїх провин.
Зрозумієш – вона одна. Як і ти завжди був один.
Справжніми поетесами бувають лише жінки.
Лиш відлуння їх голосу спрагло ловлять чоловіки.
Коли вона не римує, чи просто плаче й кричить –
Вона говорить віршами.
Навіть коли замовчить.
