США і Франція сваряться у Вірменії: Азербайджан отримав те, що хотів


Політична недосвідченість і опортунізм Нікола Пашиняна продовжують дорого коштувати Вірменії, а динамічна політика альянсів і досвід Ільхама Алієва продовжують приносити користь Азербайджану. Звичайно, поки прихильники вірменської адміністрації, особливо США та Франція, втрачають позиції, Іран падає там, де стояв, хоча й не втрачає позицій. Водночас поряд з Азербайджаном зміцнюють свої позиції Росія, Туреччина та Ізраїль.

Завдяки цьому рівнянню Баку-Єреван, Азербайджан повернув свої землі під вірменською окупацією у 2020 році та визнав, що Нагірний Карабах є територією Азербайджану з підписаною угодою. З припиненням вогню, оголошеним 20 вересня після одноденної військової антитерористичної операції, схоже, що сепаратистські збройні сили в районі місцевого самоврядування вірменського населення в Карабасі, який не визнавав угоду, були розігнані, і цей регіон піднявся до столу з порядком денним повної інтеграції з Азербайджаном.

Пашинян припустився трьох серйозних помилок у нещодавньому процесі:

• По-перше, він подав заявку на членство в Міжнародному кримінальному суді, який міг би заарештувати президента Росії Володимира Путіна за війну в Україні. Москва попередила, що це матиме «дуже серйозні наслідки». У Вірменії, де навіть кордони охороняються Росією, цей крок був напрочуд незграбним, зробленим урядом на догоду адміністрації США під тиском вірменської діаспори перед виборами 2024 року.

• По-друге, рішення Пашиняна провести військові навчання у Вірменії спільно з США 11-20 вересня. Вишенькою на торті стало те, що Гюнтер Фелінгер, голова Комітету НАТО з питань європейського розширення, закликав Вірменію до членства в НАТО, і Росія висловила глибоке занепокоєння (поки що немає жодних пояснень того, що заклик Фелінгера був підтриманий Туреччиною).

• По-третє стала відмова Вірменії 18 вересня прийняти заяву Червоного Хреста про те, що він може використовувати не лише Лачинський коридор, але й коридор Агдам-Гандженті, що охороняється Азербайджаном, для відправки гуманітарних вантажів до Нагірного Карабаху. Таким чином, стало зрозуміло, що метою Єревана був саме Лачинський коридор.

США і Франція, ймовірно, думали, що Росія не зможе мати справу з Азербайджаном, поки вона буде зайнята Україною, але вони помилялися. Цього разу Росія залишилася пасивною і розчарувала вірменське керівництво, тоді як Туреччина заявила, що підтримає Азербайджан у військовому плані, як це було у 2020 році. За збігом обставин, прем'єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу, який підтримав Азербайджан у війні 2020 року, щоб вистояти проти Ірану, зустрічався з президентом Таїпом Ердоганом у Нью-Йорку 20 вересня після тривалої перерви.

Політичне майбутнє Пашиняна, який стверджує, що те, що з ним сталося, є «спробою державного перевороту з боку іноземних держав», залежить від того, чи не діятиме він під керівництвом діаспори, організованої в таких країнах, як США та Франція.

Джерело: Yetkin Report

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Український Фронтир
Український Фронтир@geopoliticalukraine

Геополітика ProКраїну і Світ

1.8KПрочитань
3Автори
22Читачі
На Друкарні з 23 вересня

Більше від автора

  • Казахстан стає привабливим «ядерним» гравцем

    У Казахстані уряд планує побудувати першу атомну електростанцію і найближчим часом проведе референдум з цього приводу. Країна хоче диверсифікувати свої енергетичні потужності та вже визначила можливий майданчик для будівництва АЕС.

    Теми цього довгочиту:

    Геополітика
  • Що Росія сподівається отримати від конфлікту між Ізраїлем і ХАМАСом

    «Росія зайняла пропалестинську позицію настільки, що навіть мене це здивувало», – каже Ганна Нотте, експерт з питань зовнішньої політики Росії на Близькому Сході в Центрі досліджень нерозповсюдження Джеймса Мартіна.

    Теми цього довгочиту:

    Геополітика
  • Турецький режим підтримує тероризм

    Після рішення міністра закордонних справ Ізраїлю Елі Коена відкликати дипломатичних представників з Туреччини, виникла ескалація напруженості між країнами. Це стало відповіддю на підтримку президентом Туреччини руху ХАМАС під час конфлікту з Ізраїлем.

    Теми цього довгочиту:

    Геополітика

Вам також сподобається

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається