На Кавказі та в Центральній Азії розгортається нова «Велика гра», що нагадує суперництво імперій XIX століття, але з сучасним багатополярним відтінком.
Конфронтація між США і Росією загострюється. Президент Трамп погрожує ввести 100-відсоткові вторинні мита на країни, що купують російську нафту та інші експортні товари, обіцяючи ввести їх протягом 50 днів, якщо Росія і Україна не досягнуть перемир'я.
Колишня радянська республіка прагне відігравати більшу роль на Кавказі і готова конфліктувати з Москвою та Тегераном у цьому процесі, кажуть аналітики.
Перспективи миру між Азербайджаном і Вірменією послаблюють вплив Росії.
Відновлення російського інтересу до Грузії можна краще зрозуміти в контексті поточного стану вірмено-азербайджанських відносин.
Енергетика, безпека та геостратегія знову ставлять цей важливий регіон на перехрестя шляхів.
Провал миротворчої місії Росії в Нагірному Карабаху поставив під загрозу її довгострокову присутність на Південному Кавказі і призвів до того, що Вірменія більше не звертається до Москви за гарантіями безпеки.
Внаслідок економічної кризи у світі після пандемії Ковід-19, нападу Росії на Україну та запроваджених проти Росії санкцій Північний коридор із Китаю та Центральної Азії до Європи виявився закритим.
Азербайджан ще не досягнув усіх своїх цілей. Він прагне відкрити пряме наземне сполучення зі своїм анклавом у Вірменії – Нахічеванською Автономною Республікою з населенням трохи менш як 450 000 осіб.
«Вірменська держава є єдиним бар'єром, який завадить розширенню пантюранських амбіцій», – зазначав американський дипломат Джеймс В. Джерард 8 грудня 1919 року. Своє бачення колишній американський посол у Німеччині обґрунтовував стратегічними розрахунками.
Президент Туреччини Реджеп Тайїп Ердоган зустрівся з азербайджанським колегою Ільхамом Алієвим на відкритті нової модернізованої військової бази в азербайджанському ексклаві Нахічевані
Політична недосвідченість і опортунізм Нікола Пашиняна продовжують дорого коштувати Вірменії, а динамічна політика альянсів і досвід Ільхама Алієва продовжують приносити користь Азербайджану.
Одноденний візит президента Таїпа Ердогана сьогодні, 25 вересня, до Нахічеванської автономної області Азербайджану, по якій проходить кордон Азербайджану з Туреччиною, має важливе значення для зміни політичного і військового балансу на Кавказі.
Поновлення бойових дій свідчить те, що спроби Росії та Заходу домовитися про дипломатичний результат між двома сторонами провалилися.
Тут відбувається геополітична гра. Невеликий російський миротворчий контингент був введений в Карабах у 2020 році. Москва, яка завжди коливалася між обома сторонами і маніпулювала ними, представила себе як захисника карабахців.
Опівдні 19 вересня Азербайджан почав «локальну антитерористичну операцію» проти невизнаної республіки Нагірний Карабах, тобто масовані авіаційні та артилерійські удари по військових об'єктах напівдержави, а також наземні операції.
Поки ніхто не пише на цю тему
