1.
Проходив повз кав'ярню, побачив у великому панорамнову вікні симпатичну дівчину. Думав замилуватися нею, а потім дивлюсь: на столі немає книги. Втратив інтерес.
А раптом вона ще не встигла дістати книгу з с̶у̶м̶о̶ч̶к̶и̶ рюкзака, і як тільки я мину цей заклад, вона витягне Джойса або Пруста? Та ні, кого ми обманюємо: книгу кладеш біля себе одразу, як сідаєш, щоби всім було зрозуміло, хто є хто.
Не можу уявити, що робити в кав'ярні без книги? Не каву ж туди ходити пити!
2.
Повертався з філармонії і вирішив трохи посидіти в кав'ярні. Зробив гак, щоби розім'яти м'язи. Захожу в заклад, а він порожній. Перша думка: піти в інший. Друга: невже мені так потрібні люди і я не зможу побути сам?
Для гарної атмосфери в кав'ярні має бути: спокійна, не дуже голосна, не занадто популярна музика, м'яке освітлення, багато рослин, якісний дизайн. І ще одна дрібничка: відвідувачі. Ми створені для того, щоби робити фон для тих, хто сидить у кав'ярнях. А ті, хто сидять у кав'ярнях, створені для того, щоби робити фон для тих, хто сидить в інших кав'ярнях...
Люблю ввечері доїдати останні десерти. Не всі, лише один, найбільш обвітрений і самотній. Щоби йому було не так сумно, і щоби бариста не вдалося його списати й з'їсти самому...
