В уявленні більшості читачів Стівен Кінг – це «король жахів», автор моторошних романів-бестселерів і сценаріїв до власних книжок. Але його роман «11/22/63» особливий. Хоч у ньому теж не бракує моторошних моментів, основна тема інша – подорож у часі й спроба змінити історію.
Головний герой книжки – шкільний вчитель англійської мови й літератури Джейк Еппінг. Від свого знайомого Ела Темплтона він дізнається про портал у часі – так звану кролячу нору, що веде у 1958 рік. Після багатьох подорожей туди в Ела визріває ідея — що як спробувати запобігти вбивству Кеннеді 22 листопада 1963-го? Минуле опирається змінам: вкотре повернувшись з подорожі, Ел розуміє, що здоров’я вже не дозволить йому здійснити задум. І переконує Джейка взятися за цю справу. Так вчорашній вчитель опиняється у далекому минулому.
Автору вдалося зобразити кінець 1950-х і початок 1960-х років настільки живо й детально, що важко не повірити. Книжка рясніє згадками про фільми, серіали, книжки, телешоу тих часів, які мало що кажуть українському читачу, але для американського, мабуть, мають неабияке значення. Він захоплюється тодішнім минулим, але не ідеалізує його. Герой Кінга тішиться продуктам без консервантів і більшій довірі між людьми, але бачить і расову дискримінацію, і статеву. Чого вартий лише опис громадського туалету «для кольорових» у Північній Кароліні: «вузький ручай, через який було перекинуто дошку, що лежала на парі бетонних стовпчиків» посеред заростей отруйного плюща… Або святенниця-матуся нареченої головного героя, яка побивається через власну репутацію більше, ніж через власну доньку, покалічену хворим на голову колишнім чоловіком (називаючи того «нещасним хлопчиком»)…
Задум написати цю книжку виник у Кінга ще 1972 року, коли він, як і його головний герой, працював вчителем англійської у школі. Але тоді для ретельних досліджень у нього не було часу. Тепер же він їх провів. Втім, ніякі дослідження не допомогли б автору описати так добре описати ту епоху, якби він сам у ній не жив. Все ж таки 50-ті й 60-ті – це його молодість… Між рядків відчувається, що Кінг і досі небайдужий до колишньої професії. Він з любов’ю описує і школи, де працює його герой, і учнів, і вчителів. Це лише робить книжку цікавішою.
Окремо хочу відзначити чудову роботу перекладача Олександра Красюка. Йому вдалося дуже органічно передати говірки різних штатів і розмовну лексику. А ще опрацювати силу-силенну інформації про реалії тієї епохи. На кожній сторінці книжки – примітки про серіали, фільми, книжки, пісні тощо, що згадуються у тексті. Без цих деталей вона читалася б зовсім по-іншому.
І останнє. 2016 року на основі книжки було знято міні-серіал з 8 серій, сценарій до якого написав сам Стівен Кінг. Якщо ви вже дивилися його, то багато чого впізнаєте. Разом з тим, у книзі багато відмінностей і мені вона видалася значно сильнішою за фільм. Тому однозначно раджу.
