Оригінально публікація на ЖЖ від 03.01.2020.
Цей допис доволі сильно запізнився. Надто я сам себе випередив, додавши порівняльні таблиці в статтю української Вікіпедії про звання НАТО. Однак все ще доречно дати певні коментарі.
Схоже, я став узагалі першою людиною в світі, котра спробувала пояснити принцип ранжиру звань у цьому табелі, описати кожен щабель. Такого опису кожного пронумерованого рангу я не бачив ні російською, ні англійською, ні тим паче українською мовами. Однак я лише продовжив роботу нині покійного підполковника Юрія Григоровича Веремєєва, який порівняв звання СРСР та США за власною шкалою, що також за орієнтир брала командирські посади. Його сайт «Анатомія армії» справжня перлина серед ресурсів з цієї тематики.
Також хочеться висловити подяку кожедубівцям, згаданим мною у попередньому дописі на цю тему. Вони чи не єдині, хто в україномовній публікації правильно порівняли звання Сполучених Штатів, Сполученого Королівства та України. Це дійсно варте поваги на тлі таких «чудових» досліджень, як-от стаття Капелюшного С. А. «Вимоги до сержантського складу Національної гвардії України: досвід Збройних сил Канади та США», що не має жодного іншомовного джерела.
Як я вже казав, багатьом дослідникам важко зрозуміти різницю між OR-4 та OR-5, що є не стільки функціональною, скільки статусною: перші належать до категорії солдатів (капралів), а другі вже є сержантами. Тому в порівняльних таблицях із мережі часто-густо хибна наскрізна нумерація з’їжджає на один чи два рівні.
Однак це не єдиний «бар’єр» між категоріями військовослужбовців, що не дається любителям теми та реформаторам. Другий — це межа між старшими та вищими офіцерами. Справа в тому, що адміралів традиційно три, а генералів чотири. Деякі країни обходять цю асиметрію, дублюючи адміралів, деякі просто ігнорують її. Так у США двоє половинчатих ар’єр-адміралів, у Франції є ескадрений віце-адмірал і просто віце-адмірал, у Румунії — контр-адмірал і контр-адмірал флотилії. Вважаю, що найпослідовнішими в формуванні щаблів є британці, котрі мають просто бригадира та командора — рішення лаконічне, симетричне і красиве.
До слова, о флотський ранг OF-6 спіткнулися й українці: законопроект №2247 пропонує запровадити унікальне звання «командор-адмірал».
Флотські звання взагалі проблемні, оскільки тут є розходження традиції флотів-гегемонів та більшості членів Альянсу. Англо-саксонська традиція з капітанами полковницького чину та майстер-командирами безмежно далека від нас. Та не надто ближчою нам є традиція континентальна з її фрегат-капітанами і корвет-капітанами. Хоча цифра рангу капітанів радянського флоту означала саме розмір довіреного корабля, а не просто позицію в табелі.
Проблема поглиблюється ще тим, що флотський офіцер може бути не лише командиром корабля, але й командиром формування як із кораблів, так і у складі екіпажу великого судна. Доволі дивно мати старпомом на фрегаті «капітана корвета».
З усіх флотів НАТО найкращим орієнтиром для України я вважаю норвезький та польський. Три командори з норвезького табеля — флаг-командор на OF-6, командор на OF-5 і командор-капітан на OF-4 — чудово підходять для флоту без крейсерів та майже без фрегатів, оскільки офіцерам цієї височини лишається командування формуваннями малих кораблів.
Під кінець хочеться ще раз згадати жахливе рішення українських реформаторів лишити на флоті старшин. Адже в українській мові старшина традиційно є категорією командирів, а не конкретним чином. У Російському Імператорському флоті старшинам відповідали боцмани та кондуктори. Звання боцман досі присутнє в німецькому та польському флотах. Коли ж реформатори керувалися небажанням створювати звання, однойменні посадам (а боцман це також посада), то можна було використати назву «унтер-офіцер», що перегукувалась би із англо-саксонським «офіцерчиком» (петі-офіцером).
