Друга половина ХХ століття та сучасність
Одним із аспектів совєтського комунізму була боротьба та намагання знищити релігії, неважливо які. Українці про це дуже добре знають. Напевно, багато хто чув розповіді від старших родичів про те як місцеву церкву перетворили на клуб або щось гірше.
Татар Добруджі це теж не оминуло, совєтські органи правопорядку полювали на духовних діячів ісламу. Це дуже сильно сприяло тому, що мусульмани, а відповідно і татари, втрачали свою ідентичність.
Також було з остереженням прийнято те, що румунська влада намагалась розділити турків та кримських татар за національною ознакою. Національним меншинам було надано право навчання на рідній мові та створення власних освітніх закладів. Проти цього навіть виступала кримськотатарська інтелігенція, яка вважала, що влада намагається розділити мусульманську та тюркську єдність турок та кримських татар. Але це в якійсь мірі посприяло більшій самоідентифікації добруджанських татар.
А потім, епоха комунізму з його інструментами терору успішно придушила почуття національної приналежності турків та татар. Через страх асоціації з рідними країнами, вони утримувались визнавати свою етнічну належність. Це проявилося особливо яскраво під час перших комуністичних переписів населення.
Під впливом зовнішньої політики СРСР комуністичні лідери асоціювали етнічних турків із Турецькою Республікою, країною капіталістичного ладу та членом НАТО. Це призвело до того, що турецьке населення неохоче визнавало свою турецьку національність, особливо під час проведення перших комуністичних переписів. У той же час значна частина татарського населення відчувала страх перед асоціацією із проблемою Криму.
У другій половині 1950-х років Румунія обирає шлях румунізації, що призводить до припинення функціонування освітніх установ, національно-культурних об'єднань і клубів, а також призупинення видавничої діяльності періодичних видань та припинення випуску газет і журналів. Це ще більше пришвидшує асиміляцію.
До 1959 року було закрито 35 татарських шкіл. Професор Нільгюн Ісмаїл вказує, що факультет татарської мови і літератури, який діяв в одному з університетів Бухареста, припинив своє існування в 1972 році. 60-ті та 70-ті роки XX століття були найважчим періодом з лінгвістичної точки зору. Професор Тасін Джеміль вказує на урбанізацію як одну з причин глибокого проникнення румунської мови в кримськотатарські сім’ї. Переселення з сіл у великі міста, де люди, радіо, телебачення та вчителі спілкувалися виключно румунською, сприяло цьому. У 80-х роках під впливом світової громадськості стала помітна лібералізація румунських влад відносно тюркського населення, зокрема кримських татар і турків. Також були надруковані тюркомовні підручники і ожила письменницька діяльність.
З 1951 по 1955 рік Міністерство просвіти Румунії постачало підручники для учнів татарських шкіл з Казані. Ці підручники були видані кириличним алфавітом, що скоріш за все було не зручно для людей які живуть в країні, де державна мова записується на латиниці.
У 1956 році вчені Інституту історії спільно з Румунським інститутом лінгвістики та Міністерством освіти розробили новий алфавіт для румунських татар. Цей алфавіт був на базі латинського алфавіту і відповідав румунському та турецькому алфавітам. Його прийняла Румунська академія наук і назвала алфавітом румунсько-татарської мови. Цей алфавіт став основою підручників, виданих на румунсько-татарській мові для початкової та середньої школи. Університет Бухареста відкрив нові відділення: одне - з татарської мови та літератури, інше - з турецької мови та літератури. Але вже в 1972 році відділення татарської мови та літератури закрили.
З початку 2012 року журнал “Карадениз” розпочав публікацію англомовних текстів, що дозволило звернути увагу на кримськотатарську діаспору в Румунії серед більш широкого кола читачів. Це видання не має комерційних цілей, його фінансує держава і поширюється серед зацікавлених осіб, забезпечуючи літераторів, істориків та тюркологів значним дослідницьким матеріалом.
У 2009 році за фінансової підтримки Туреччини було створено радіостанцію “Radio T” у місті Констанца, яка транслює програми як турецькою, так і кримськотатарською мовами. Деякі передачі транслюються виключно кримськотатарською мовою.
Сьогодні найбільша кількість кримських татар в Румунії сконцентрована в містах і селах провінції Констанца, а також у самому місті Констанца. Також висока щільність "тюркського населення" спостерігається в провінції Тульча і в інших містах за межами Добруджі – Браїла, Клуж-Напока, Крайова, Дробета-Турну-Северин, Яси, Оршова, Слатіна та Тімішоара.
Проблеми збереження ідентичності добруджанських татар
Проблема нестачі кваліфікованих вчителів, які могли б викладати кримськотатарську мову і літературу, виокремлюється, оскільки в університетах Румунії відсутня відповідна дисципліна. З метою вирішення цього питання у вересні 2008 року в Констанці був укладений протокол про співпрацю між університетом “Овідія” у місті Констанца і “Кримським інженерно-педагогічним університетом” у місті Сімферополь для проведення спеціальних курсів для вчителів з регіону Добруджа.
Хоча з переписом населення в 2011 році 20 282 особи ідентифікують себе як румунські татари, проте лише 17 677 з них розмовляють татарською мовою як рідною. Незважаючи на те, що румунсько-татарська спільнота має всі ознаки національної меншини, її мова не має офіційного статусу і знаходиться під загрозою зникнення.
Історик та політичний діяч професор Тасін Джеміль висловлює песимізм стосовно збереження татарської мови в Добруджі.
“Мене хвилює, що через менше, ніж п'ять десятиліть татари в Румунії можуть втратити можливість спілкуватися своєю рідною мовою. Нові покоління татар стикаються з проблемою втрати своєї етнічної ідентичності через зміни в щоденному житті, особливо за останні чотири-п'ять десятиліть. Ця проблема для татар є більш серйозною, ніж для інших етнічних груп. Багато молодих та дітей не володіють рідною мовою або вживають її рідко і з труднощами. Більшість татар в Добруджі навіть не знають елементарних фактів та основ татарської історії і культури. Невелика кількість дітей і молоді бере участь у факультативних заняттях з татарської мови, а також факультативних курсах з татарської мови, історії та культури”.
І це дуже схоже на ситуацію з кримськотатарською мовою зараз.
На рівні Добруджі татари залишаються другою за розміром меншиною. З іншого боку, у спільноті Констанци татари перевищують турків і є найбільшою меншиною в окрузі. І хоча протягом останнього десятиліття кількість татар зменшилась, сьогодні їх налічується приблизно 17 000 осіб.
На підставі рішення Ініціативного комітету від 28 грудня 1989 року, схваленого Засновницьким збором від 29 грудня 1989 року, було створено партію під назвою Турецький мусульманський демократичний союз Румунії. Цей союз мав на меті об'єднання татарського та турецького населення Румунії в одну організацію на основі спільності етнічного походження, мови, історичної традиції та ісламської віри.
У квітні 1990 року відбувся розкол серед татарської та турецької громад Румунії, і було створено Союз турецьких етнічних меншин Румунії . Організація змінила свою назву на Демократичний союз тюрксько-мусульманських татар в Румунії. У 1990 році вони отримали 0,06% голосів та отримали одне місце в парламенті Румунії . Партія брала участь у всіх виборах з 1990 року.
Гасло партії “Bĭrlĭkte quwetĭmĭz” ("Наша сила в єднанні"), що є більш лаконічною версією гасла “Tilde, fikirde, işte birlik” ("Єдність у мові, думках і роботі"), яке належить Ісмаїлу Гаспринському.
З 1994 року Демократичний союз тюрксько-мусульманських татар в Румунії організовує “Міжнародний фестиваль турецько-татарського народного танцю, пісні та костюму”. Цей захід є найважливішим для етнічної громади в Добруджі, де виступають ансамблі та солісти з різних країн, демонструючи традиційні костюми, музику та танці, характерні для татарської і турецької культури. Також на фестивалі беруть участь представники інших етнічних меншин Добруджі, сприяючи дружньому співіснуванню та взаємоповазі.
Татари Румунії беруть активну участь у політичному житті країни. Прикладом є Севіль Шайдех, румунська економістка та політик кримськотатарського походження. З травня по листопад 2015 року вона обіймала посаду міністра регіонального розвитку та державного управління.
Соціал-демократична партія, яка отримала більшість місць у парламенті після виборів висунула Шайдех на пост прем'єр-міністра. Але президент Румунії Клаус Йоханніс, не розкриваючи причин, відхилив її кандидатуру.
Спеціалісти вважають що на це вплинули дві можливі причини. По-перше, Шайде, як мусульманка, стала першою румунською міністеркою, яка складала присягу на Корані. Її мусульманське походження викликало протести від населення, більше 80% якого вважають себе християнами. По-друге, чоловік пані Шайде родом з Сирії і раніше працював в міністерстві сільського господарства, ймовірно, співпрацюючи з режимом Башара Асада (батько Башара Асада створив диктаторський режим у Сирії, Башар Асад продовжує його політику).
Починаючи з 2006 року 13 грудня офіційно стало Днем татарської національності в Румунії через те, що саме 13 грудня 1917 року кримськотатарський парламент оголосив Народну Республіку Крим та затвердив Конституцію. А з 2014 року роботодавці можуть надавати вихідний за бажанням осіб татарської національності для участі в заходах організованих з нагоди цього дня.
