Друкарня від WE.UA

тераріум

Біла кімната кожен раз при прокиданні ріже очі все гостріше, ніж в минулий раз. Вона чиста, дезінфікована, немає жодної плями, білий колір це тільки підкреслює. Біле постільне, стіл, і така біла змія у тераріумі... Думаю, білий мій улюблений колір.

Після декількох місяців, з моменту того, коли я сюди увійшов, наглядач поставив мені тераріум з змією. Напевно, їм набридло дивитись, як я захоплено кожен день роздивляюсь стіни.

Змія... вже не пам'ятаю її вид, лишень те, що вона відноситься до класу вимираючих, у таких випадках особини-альбіноси - це ще більша цінність, цю особливість неможливо скрити брудом. У неї немає зайвих емоцій та почуттів, приємна на дотик, елегантна та витончена. Я рад, що принесли саме її, вона мені подобається, я відчуваю з нею схожість.

Коли вона повзе моїми світлими руками, то обмотує зап'ясток як здобич, оптично здається, що я от-от зіллюсь з нею в одне ціле. Шкода, що її вже покормили.

П'ятсот сорок сьомий, п'ятсот сорок восьмий... п'ятсот шістидесятий... який день я вже тут знаходжусь? Здається, сьогодні має бути середа... значить, п'ятсот п'ядисят п'ятий? Гарне число.

П'ятсот п'ядисят шостий день від мого початку знаходження тут. Четвер, ранок.

Я відкрив очі. Знову білий, який сліпить мене, але щось в середені мене тепер кричить про дисгармонію. Це викликає тільки огиду. Чому я знаходив це гарним?

Зводячи повіки, я не можу втікти від цього кольору. Погляд бігає по палаті, намагаючись зачепитись хоч за щось іншокольорове. І я побачив щось червоне, в ньому було вкраплення чорного. Так, це набагато краще.

Підійшовши до цієї краплі, я зрозумів, що це була райдужка змії. Взявши її як завжди до рук, вона більше не була такою ж приємною на дотик.

Мені подобалось спостерігати, як вона повзе по моєму тілу та стінам, раніше я жадав злиття з цим білим кольором, а її від нього відділяла тільки тінь.

Чварк!

Червоний залив стіни кімнати. Шматочки м'яса звисають з розділених хребців, а по ним стікає мозкова речовина.

Червоні плями у цій ідеальній кімнаті виглядають як розквітщі квіти на безплідній землі.

Поступово по всій кімнаті розпустились квіти. Вони схожі на мак?

Але у відображенні тераріуму раптово я побачив біле волосся.

Звісно.

Хрусь!

Тіло молодого хлопця впало на підлогу, забризкану кров'ю. Від народження у нього були проблеми з пігментацією шкіри та волосся, через що безбарвне волосся часто вбачалось як біле, але зараз його частина набула яскраво-червоного кольору

Статті про вітчизняний бізнес та цікавих людей:

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
guhth
guhth@guhth

???

1Довгочити
16Перегляди
На Друкарні з 14 вересня 2024

Це також може зацікавити:

  • Як почати мислити позитивно як стоїк

    Як почати мислити позитивно як стоїк, на перший погляд, здається зрозумілим і орієнтованим на практичну людину, яка шукає механізми для самовдосконалення. Саме тут з’являється дивовижний парадокс: чим менше ви прагнете бути “позитивним”, тим більше знаходите внутрішньої твердості

    Теми цього довгочиту:

    Стоїцизм Українською
  • Філософія вічного конфлікту(Блок6,7,8,9,10)

    Вічність існує поза потребою в підтвердженні, тоді як Форма утримує життя, не скасовуючи його скінченності. Конфлікт між прагненням Мозку до визначеності та неоднозначністю існування залишається неусувним, адже те, що підтримує життя, водночас не усуває його розпаду.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Це також може зацікавити:

  • Як почати мислити позитивно як стоїк

    Як почати мислити позитивно як стоїк, на перший погляд, здається зрозумілим і орієнтованим на практичну людину, яка шукає механізми для самовдосконалення. Саме тут з’являється дивовижний парадокс: чим менше ви прагнете бути “позитивним”, тим більше знаходите внутрішньої твердості

    Теми цього довгочиту:

    Стоїцизм Українською
  • Філософія вічного конфлікту(Блок6,7,8,9,10)

    Вічність існує поза потребою в підтвердженні, тоді як Форма утримує життя, не скасовуючи його скінченності. Конфлікт між прагненням Мозку до визначеності та неоднозначністю існування залишається неусувним, адже те, що підтримує життя, водночас не усуває його розпаду.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія