Історія про те, як я мандрував на машині часу в минуле: побачити першу гру легендарної серії “Давніх сувоїв”, і трохи не збожеволів від хардкорної графіки та гемплею.
Моє знайомство із серією почалося в Моровинді, це третя гра, достоту видатна RPG, яка і сьогодні в 2024 році відмінно виглядає та грається (з модами). Що цікаво, в ті часи багато ігрових серій мали саме третю частину кардинально відмінною: GTA, TES, Gothic, Fallout, зокрема це пов'язано із появою нових рушіїв.
Чому я взагалі поліз у той морок віків? З цікавости, підбуреною щедрістю Bethesda; в 2022 році вони виставили “Арену” та “Daggerfall” в Steam безоплатно.
Я зіграв в “Арену” годин близько 5 і зробив такий висновок: найгірші дендівські ігри кращі за “це”. Arena має просто відразливий візуал, картинка складається з квадратиків, які постійно рухаються, фу! Музика — лайно, набридлива, вбога, одноманітна, передовсім я вимкнув єї в опціях но через якийсь містерний баг остаточно вона не заглухла, у навушниках було чутно те пілікання, шо се за телеекран Орвела?! 💢🙉 Про геймплей... хоч би по-французьки скажеш: дістанеш бан! 🙊
Я не осягаю яким шляхом “Бефезди” дійшли до такої графіки? Шо це взагалі за гівно? 🙈 Це спрайти? Текстури? Знущання? Зважте моє обурення із тим, що мені здебільшого плювати на візуал в іграх, я ціную инше, але такої галіматьї я ще не бачив! Якщо запхнути цю гру до VR то вдасться камера для тортур (хай про це не взнають тортурники).
Гумплей як в “Лінуксі”
Всі кажуть що “лінукси” заскладні, що тре' прочитати ламніската-разів увесь man, подивитися 12-годинний туторіал, зібрати ядро from scratch аби єдино вміти поставити ярлика на Робочій стіл, но то все дитячі забавки у порівнянні з кермуванням в “Арені”! *гістерично сміється і висмикує з голови волосся*
Уявіть собі: ви граєте в RPG де один з базових мувів то є удар (мечем, булавою абощо), з багаторічного досвіду вам відомо, що відповідальна за удар кнопка це ЛКМ, так є в усіх іграх. Я ніколи не грав у RPG із дефолтним біндом удару на Alt+F4. Ви ще уявляєте? — а вдарити не вдається! Всі кнопки спробувані, кожна на миші, на клавіатурі й під клавіатурою, ні-чо-го. Я навіть вийшов з під'їзду та натиснув кнопки на домофоні (чимало): теж марно. Окей, я так вловив, що то баг і став шукати мануали. Се пошукання довело мя до нервового зламу та якогось сайту, де я дізнався, що в “Арені” для удару використовується... комбо! Точніше: жест! (треш) — потрібно затиснути ЛКМ і провести курсор вздовж екрану... 🤦♂️ це геніально, це шедевр, хіба ні? Це майже імітація правдішнього удару мечем, ти ніби тримаєш той меч і січеш ним, виконуєш декстер, сіністер, чи як там вчив недорицар Ґеральт?
Гаразд, а як вам інтерфейс, що закриває півекрану? Нижня панель містить чимало активних елементів і ти по ним постійно влучаєш, бо ж для удару юзаїться жест: ти махаєш мишею по столі, перевертаєш усе поруч, і звісно, місклікаєш по інтерфейсу. Альбо невтямний інвентар, в якому на вкладці персонажу абсолютно не ясно — що на ньому одягнуто, позаяк характеристики ітемів не збігаються із даними вкладки. Опис предметів має статси, но вони мінусуються чи плюсуються зрозумілим лишень розробам способом.
Я прийшов до коваля щоб поладнати меча, простого меча, не Фіскового “з завитушками”, не Ґатсів bulk of iron, та коваль мні каже: добже! вертайсі за тиждень!.. (і принеси купу грошви) — йому потрібен тиждень щоб прибрати три щербини?! Та віддай сюди мій меч я сам його каменем справлю!
Одне і єдине ігроладне досягнення “Арени”: нотатки на мапі, себто ти можеш в довільному місці на мапі вписати свій текст. Це реально хороша фіча для RPG, вона незаслужено забута. Попри казуальність сучасних ігор, помітки (не маркери, як в Skyrim, а свій текст) на мапі були б суперкорисні в будь-якій open world грі.
В “Арені” дивні уявлення про роль міста в безпеці життя і здоровля віртуальних містян. Одної ночі стояв я посеред немаленького такого полісу, обнесеного ненизенькими такими стінами, і сторожники на брамі не таки вже й хирляві, та зненацька і звідкілясь на мя вискочило чукападло й спробувало звільнити од нацистів! Таке питання: за що платять в цій грі брамникам?! Як ті щезники протислися в город?!
У кожного НІПа є рядок діалогу “Чи не підкажете як пройти до...”, спочатку я подумав це розроби з нічев'я додали для урізноманітнення спілкування. Але-але. Коли став розбиратися із мапою, компасом, коли спробував вийти по тій мапі хоч кудись... то зрозумів, що без помочі залу тут не обійтися.
Сюжет і тіпання ока
Він лишивсі для мя таємницею, не дібрав я навіть хто цей ҐеҐе?! В принципі нічого дивного, у “Бефезди” то буденна річ, так закручувати сюжети, “Моровинд” теж такий, хоча там початок ясний, але потім тя кидають напризволяще: йди куди хочеш, роби що хочеш, в “Арені” ж тебе кидають одразу і на каміння, прямо на старті: кулаком у пику, як Буліт Безіменного.
Зараз розповідатиму про піДЗеМелЛя, це початок “Арени”, і як я пробував вибратися звідти.
Такий опенінг розроби потім повторили в Oblivion, але це день і ніч: в “Облівіоні” Bethesda майстерно реалізували гру контрастів, коли ти починаєш в темному, безбарвному, вогкому, мерзенному підземеллі, і через хвилин 20 виходиш (без труднощів) в панораму щедро залиту сонячним світлом, ти виходиш в пахощі буйної літньої природи, довкола дерева, трава, метелики над квітами пурхають. “Облівіонський” старт справив на мя враження, це 10\10. Но “аренівський”... якщо у вас проблеми з психікою або серед вас є вагітні: віддалиться од екранів, не читайте далі.
Я либонь тиждень не вмів вийти з тих довбаних катакомбів! Це глум! Я заходив у гру на півгодини денно бо на більше мене на стачало морально. Це тролінг! Воно гірше за лабіринт, позаяк із лабіринтів є вихід, а з тих тунелів, під кінець умовного тижня вже ввижалося що виходу нема, ввижалося що ходиш кругами, що потрапив в часопросторову пастку, як в тих фільмах про бабаків. Це зрада! Печер'я “Арени” складається із однакових секцій і скрізь має однакову текстуру, однакове забарвлення, однакові декорації, однакових мобів, зрозуміти чи просуваєшся ти до виходу — неможливо навіть інтуїтивно. Ти ходиш по однаковим коридорам, заходиш в однакові кімнати, б'єшся з однаковими мобами і збираєш той самий лут. Якщо ви ніколи не відчували ефекту дежавю: зіграйте в “Арену”. Я досі не знаю як мені вдалося вибратися з того пекла?!.. Але не думайте, що “вибратися” — значить просто вийти назовні. Ха-ха! Наївні! Ні. Щоб вийти назовні доведеться... пройти тест! І це не якась ігроладна придумка, не якийсь сюжетний хід, ні, це, увага: креативний захист від піратства! ХАААААХАХАХАХАХАХА 🤪
На виході тя чекає “голос”, він питається про ціну рандомного спелу, цей ключ, як я дібрав, був записаний десь в коробці, в мануалах придбаного диску. І мені пощастило, що я лазив в теці гри, коли шукав поради з кермування (xD) і припадково натрапив на “коди”, про які згадав на виході з підземелля. Якщо б не згадав, то мабуть і не вийшов би звідти, на тому б моя “Арена” і скінчилася би.
Звісно, ні про які вау-ефекти від зміни локації з похмурих темниць на відкритий простір говорити не приводиться, ти радієш що вдалося забратися геть і по всьому, а коли бачиш “неперевершений і бездоганний” пейзаж, що розгортається перед тобою (зелені пікселі унизу, сині нагорі), витираєш кров з очей й мимохіть думаєш: “і заради цього я минав вогонь, воду та мідні рури?!” — та стримуєш поривання (із тіпанням ока) в сю ж мить вийти й видалити цю гру, бо contra spem spero на щось краще (може гра ще завантажується?), може це сон якийсь, зараз ГГ прокинеться, буде по-нормальному. Але ні.
“Арена” з погляду уфології
В уфології є випадки, коли свідки знаходили на землі зламаний НЛО, а зайшовши відмічали невідповідність між зовнішніми розмірами обжекту та його внутрішшям: всередині було значне просторіше, аніж здавалося ззовні. В “Арені” така ж історія — заходиш до будівлі, наприклад в корчму, а там футбольне поле: поскрізно столи і жодного НІПа. Далебі, НІПи є, але їх мало і здаються вони крихітними, їх просто не видно на тлі гігантських маштабів приміщення. Це смішно. Розробам треба було ще додати туди reverb і розвісити по кутам кажанів.
Отже грати в це неможливо, “Арена” має лише археологічну цінність як музейний експонат.
З етичністю тут чимало проблем: 1) на тя безпричинно і скрізь нападають чоловікоподібні моби, якщо їх не вбивати, заблокуєш собі дослідження локацій, не зможеш їх залутати; 2) сумнівну зовню мають члени місцевого культу: їх символ анх, а зовнішність достоту повторює образ католицького ченця. Чому змішано католицизм і єгипетське поганство? Такий ж ґандж має “Облівіон”, там теж культ багато в чому повторює дійсну символіку і образи католицизму. Якщо ви хочете репрезентувати в своїй грі християнство, то воно повинно виглядати правдиво, а за свої іронічні інтерпретації і дурнуваті алюзії ви отримаєте тільки критику.
🌟1/10
