Як і в "Batman: Caped Crusader" (2024), у "Відьмакові 3" головний герой майже не з'являється у "кадрі", схоже це новий woke-тренд: прибирати з суто чоловічих творів -- чоловіків.
Перші сто сторінок Ґеральт взагалі не показується, потім майнув пару разів і фокус змістивсі до храму Мілетеле, де Йеннефер повчала Цірі у магіці, затим вони сіли на коней, попрощалися із Неннеке і поїхали. Кінець. (Першого тому.)
Просто треш і бридня. Дивуюсь, що написано "це" було аж у 94-му році, бо ж вайби властиво з 2020+, вайби ці: феміньскі, wokeовські. В книзі і вдень зі свічкою не стрінеш чоловічого персонажа, практично всі ключові персонажі -- жінки. Відьмак, як і в другій книзі: жалюгідний слимак, ні на що не здатний підкаблучник. Історія цілком присвячена Цірі, яка спочатку стикається з Трісс, потім з'являються Філіпа та Шані, і наостанок Йеннефер з Неннеке.
А ось що сам Ґеральт говорить про себе:
"— ...Я для цього недостатньо шляхетний. І недостатньо мужній. Я не придатний для солдата чи героя".
Хоча тортурник, що мучить Любистка, називає Ґеральта "майже легендарним", гм… і чим він "легендарний"? Авжеж він вбивав поторочей, але це подається радше як його робота, а не винятковість.
Автор говорить про інтимні жіночі топіки, про менструації, навіщо це в чоловічому геройському фентезі?! Це однаково що прийти, не знаю, на науковий симпозіум і танцювати польку, або прийти до цирку, та розповідати про квантову механіку. Це мені нагадує мем "btw", коли персонаж раптово змінює тему на "свою", наболілу: каже що він, btw, юзає Arch; инший приклад про Карфоген, який має буть зруйновано. Це означає, що "Відьмак" -- не геройський чоловічий роман, а звичайна фемінська літ-ра, в якій чоловік злорадно утискається, гнобиться, в усі способи зневажається. Ну подумайте головою: чому тема, що стосується статевих органів має перебувати у загальному інфополі? Се інтимне питання і має бути в інтимній сфері. Це грубість безкультур'я, коли ти, приміром, за обіднім столом, їси, а з радіо, телевізора, ютаба чи книги на тя сиплеться реклама тампонів, прокладок, ліків од геморою, кишкових розладів, презервативів. Це абсолютно неприйтяно і має бути заборонено.
Ще не розумію, чому феминикині, чоловіконенависниці, з усіх сил пнуться бути схожими на чоловіків?! Сапковський розбудовує в своєму жіночому фентезі образ "чоловікоподібної жінки", вона у нього поводиться по-чоловічому, має аналогічну фізичну силу, це нелогічно) Пропоную феминикиням разом із Сапковським купити острів, назвати його Нью-Амазонія, повісти там прапориню, може навіть і гербиню, та жити собі спокійно в матріархатині 👍
Сюжет: ніпрощойний. 320 сторінок -- про ніщо. Одна сцена міняється іншою і в кожній пустопорожні балачки. Закінчується книга приміткою, що се кінець першого тому. Невеличкий спойлер: четверта книга серії така ж нікчемна) я навіть не зумів присилувати себе дочитати її, дійшов до половини й вкинув у смітник і на цьому моє читання ""Відьмака"" (так, подвійні лапки) завершено.
Не знаю, чи це особливости перекладу (КСД), але імена, назви у Сапковського жахливо ускладнені, часом є вражіння, що він писав їх рандомним натиском клавіш.
В третій книзі Сапковський перестрибує з екологічної теми "нищення людиною природи" "Відьмака 2", на ксенофобію, міжрасові сутички: люди, шляк би їх трафив, надпливли сюди хтозна звідки і стали качати права, зайняли території, винищують дріад, ельфів, гномів, а ті взялися за самовизволення, розпочали джигад, праведний бій з людьми-загарбникам.
Це черговий прояв мізантропії. Я не люблю коли нападають на людей. Люди повинні вирішувати свої проблеми самі. Якщо ГГ (чоловік) приєднується, як в "Аватарі" чи "Принці Каспіані" до чужицького роду проти людей: то він зрадник.
"Але чародійка не дала себе урвати, говорила все швидше, усе голосніше",– прибувши до Каер Морену Трісс тіки те й робить, що базікає, рота в неї не закривається. Навіть не знаю що автор хотів цим сказати: що жінки повинні висказуватися і протестувати, а чи це просто кондовий бумерський жарт?
На одно із попередньою книгою, тут сила магів викручена до абсурду, якщо там найсмішнішим було "читання думок", то тут ось: Любисток каже Йеннефер, що, мовляв, маги ж бо вміють витягати інформацію не тільки зондуванням мозку-свідомости, а й навпрост -- з трупа!
Інформацію з трупа, Сапковський, вміють витягати не маги, а паталогоанатоми.
🌟1\10
