Тімоті Снайдер: Терор та контртерор. Роздуми про Хамас та Ізраїль

Я хочу поділитися думками про терор і боротьбу з ним, викликані атаками Хамаса та дилемами, з якими стикається Ізраїль. Він не заснований на регіональних знаннях, але ґрунтується на наукових працях з політики терору та повстанських рухів. Це не погляд на конкретні події, як загальне нагадування про ширшу форму, яку такі події можуть прийняти.

Для жертви терор це те, що він є. Для терориста важливо, що буде далі.

Терор може бути зброєю слабких, призначеною для того, щоб змусити сильних використовувати свою силу проти себе. Терористи знають, що збираються робити, і мають уявлення про те, що за цим буде. Вони хочуть створити емоційну ситуацію, в якій саморуйнівні дії видаються невідкладним та єдиним вибором.

Коли вас тероризують, аргумент, який я наводжу, здається абсурдним; терористи можуть здатися вам буйними звірами, яким просто необхідне покарання. Однак хоч би яким жахливим був злочин, воно зазвичай не свідчить про нестачу планування. Зазвичай частина плану — роздратувати.

Американці на це повелися. 11 вересня було успішним терористичним актом, бо ми зробили його таким. Незалежно від того, чи дожили до цього його планувальники та виконавці, він досяг своєї головної мети: послабити Сполучені Штати. Без подій 11 вересня Сполучені Штати, мабуть, не вторглися б до Іраку, рішення, яке призвело до загибелі десятків тисяч людей, допомогло фінансувати піднесення Китаю, послабило міжнародне право та підірвало довіру до Америки. 11 вересня стало причиною прийняття американських рішень, які призвели до значно більшої кількості смертей, ніж саме 11 вересня. Але річ тут у тому, що 11 вересня сприяло американським рішенням, які завдали Америці набагато більшої шкоди, ніж саме 11 вересня.

13 вересня 2001 року я відмовився від запланованої лекції з історії Східної Європи і повністю говорив про терор і боротьбу з тероризмом у цьому дусі. Я хвилювався, але тоді не уявляв собі, наскільки добре спрацює провокація. Вторгнення Іраку була катастрофою, яка виникла з багатьох джерел але однією з них була логіка терору - і, по суті, її експлуатація людьми, які в будь-якому випадку хотіли війни в Іраку.

Оцінюючи дії Хамаса, важливо пам'ятати, що жорстокі злочини є (чи тільки) самоціллю. Вони абсолютно жахливі і заслуговують на всіляке засудження, але вони не безглузді. На відміну від ізраїльтян, які вражені та відчувають, що мають діяти терміново, ХАМАС роками опрацьовував цей сценарій. Люди, які вчиняють звірячі злочини, наслідують план, який передбачає реакцію Ізраїлю.

Класично терорист провокує державу, щоб викликати стільки страждань серед свого народу, що вони братимуть бік терориста на невизначений термін.

Я не стверджуватиму, що знаю, чого Хамас очікує від Ізраїлю і що Ізраїлю слід робити. Це буде завдання людей, які володіють мовами та досвідом, читати та аналізувати документи та дані. Я хочу сказати, що в таких ситуаціях завжди варто запитувати, чи ви дотримуєтеся сценарію терориста. Якщо те, що ви хочете зробити, це те, чого хоче від вас ваш ворог, хтось помиляється. Це може бути ваш ворог. Але це також може бути ви.

P.S

Я усвідомлюю, що холодний тон цієї теми може бути різким у контексті людських страждань. Я шкодую про це.

Я заперечую, що державна політика Ізраїлю була розроблена для того, щоб спровокувати палестинців. Я згоден, що сильний може тероризувати і слабкого.

Автор Тімоті Снайдер - американський історик, професор Єльського університету. Спеціалізується на історії Східної Європи та, зокрема, України, Білорусії, Литви, Польщі та Росії нового часу. Пише про проблеми націоналізму, тоталітаризму та Голокосту. Член американської Ради з міжнародних відносин

Джерело