Центральна виборча комісія України вважає, що чесні вибори можна провести лише через шість місяців після встановлення перемир’я. Така позиція Києва суперечить вимогам Вашингтона, який наполягає на проведенні виборів ще цього року.
Робоча група з виборів, яка мала представити законопроєкт ще минулого місяця, досі не визначила, як захистити виборчий процес від російських атак і втручання. Учасники групи дійшли згоди, що виборча кампанія може розпочатися лише через пів року після прийняття потрібних законодавчих змін і встановлення стійкого перемир’я. Це фактично унеможливлює проведення президентських виборів у 2026 році.
Заступник голови ЦВК Сергій Дубовик наголосив, що всі сторони — включно з депутатами — погоджуються: спочатку має завершитися активна фаза бойових дій, визначитися лінія розмежування, і лише після цього потрібен шестимісячний період підготовки виборів. Робоча група продовжить роботу щонайменше до кінця травня, адже багато питань залишаються невирішеними.
Президент США Дональд Трамп неодноразово закликав Володимира Зеленського представити план виборів у рамках мирних домовленостей із Росією. Москва також наполягає на проведенні виборів. Іноді Трамп повторює кремлівські тези щодо легітимності Зеленського, стверджуючи, що Україна повинна провести вибори навіть під час війни, та називає його «диктатором без виборів».
Зеленський і чинний парламент працюють з 2019 року. За Конституцією, проведення парламентських виборів під час воєнного стану заборонено. Президентські вибори теоретично можливі — за умови зміни законодавства. Проте робоча група категорично виступає проти виборів під час бойових дій через ризик масових жертв у разі атак на виборчі дільниці. Також воєнний стан обмежує свободу слова та пересування, що ускладнює проведення кампанії.
Опозиція виступає проти електронного голосування, бо побоюється маніпуляцій і відсутності міжнародного контролю. Тиск з боку США змусив Офіс президента створити у грудні робочу групу, до якої увійшли представники ЦВК, депутати і громадські діячі. Проблема, з якою вони зіткнулися, безпрецедентна.
Група аналізує, як організувати вибори для шести мільйонів біженців за кордоном, трьох мільйонів громадян на окупованих територіях і майже мільйона військових. Вибори мають відповідати міжнародним стандартам, щоб не зірвати євроінтеграцію України. Дубовик підкреслює: такого досвіду не має жодна країна.
Радники Трампа згадували вибори у США під час Громадянської війни 1864 року, але, за словами Дубовика, вони не розуміють ризики для України — авіаудари, кібератаки, інформаційну війну. Натомість британські рекомендації стосувалися досвіду організації голосування для польських громадян у Великій Британії, де виборці реєструються заздалегідь і можуть голосувати у школах чи громадських центрах, а не лише в консульствах.
У багатьох країнах для такого голосування потрібно змінити місцеве законодавство. Таміла Ташева, депутатка від «Голосу» і членкиня робочої групи, пояснила: наприклад, у Чехії громадяни України можуть голосувати лише в консульстві. Щоб дати змогу голосувати і в інших місцях, МЗС України повинно домовлятися з чеською стороною про зміну цих правил.
Багато депутатів хочуть провести вибори якомога швидше. Ташева стала депутаткою у 2024 році після відставки попередника. Середня зарплата депутата — близько 1200 фунтів стерлінгів, що для багатьох менше, ніж у бізнесі.
Зеленський поступово втрачає підтримку в парламенті: з початку війни 54 депутати склали мандати, 11 загинули, 28 з них — з партії «Слуга народу». Залишки більшості не підтримують урядові законопроєкти. Ташева називає це парламентською кризою: ядро більшості розвалилося.
Минулого тижня Зеленський різко відреагував на ситуацію, пригрозивши депутатам мобілізацією: або працювати в парламенті, або на фронті.
Причина кризи — затяжний воєнний стан, який тисне на систему управління. Україна є парламентською республікою, але президент під час війни користується майже необмеженими повноваженнями. Голова «Опори» Ольга Айвазовська додає: коли президент ігнорує парламент, це шкодить країні, бо саме парламент — центральний орган влади, і депутати повинні вирішувати важливі питання.
В результаті Зеленський змушений домовлятися з опозицією для ухвалення законів. Виборче законодавство стане особливо гострим питанням, бо опозиція остерігається, що будь-які зміни можуть дати перевагу чинній владі.
Джерело — Тhe Тimes
