На днях заголовки українських та світових ЗМІ зарясніли заголовками “У ІІ кварталі 2023 року ВВП України зріс на 19,5%”. За цими заголовками мало хто побачив, що мова йде про зростання відносно аналогічного періоду минулого року (тобто ІІ кварталу 2022, на який припав пік економічного падіння). Майже ніхто не звернув увагу на ще одну примітку, а саме:
Реальний ВВП у II кварталі 2023 року збільшився порівняно з попереднім кварталом на 0,8% (з урахуванням сезонного фактору)
Звичайно, що зростання реального ВВП (тобто реального обсягу випуску товарів та послуг) за квартал на 0,8% - не таке кричуще досягнення. Проте зважаючи на контекст в якому перебуває наша держава - це справжнє досягнення та демонстрація безмежної волі українського народу до життя та розвитку.
І так, ми дійсно вжили це слово - “розвиток”. Бо це зростання відбулося крізь піт та кров. Це зростання було якісним, оскільки у цих 0,8% закладено не просто більше зерна чи руд. Це зростання за рахунок збільшення та відновлення обсягів виробництва товарів з доданою вартістю.
Проте, перед початком аналізу цього зростання, коротко увійдемо у контекст і спробуємо зрозуміти основні проблеми з якими стикається наша економіка.
Розділ 1. Перешкоди до зростання
Логістичний колапс
Ні для кого не секрет, що до повномасштабного вторгнення основу експорту нашої країни складала сировина - зерно та руди.
До того моменту, поки Україна мала відкритий вихід до моря - це не було проблемою. Ба більше, у світі є країна, якій сировинний характер економіки не заважає бути розвиненою - Австралія. При сировинному характері товарного експорту важливо мати потужний сектор послуг, стабільний ринок збуту, вихід до моря, малу чисельність населення та систематично впроваджувати інновації у процес видобутку. Це дозволяє легко пережити коливання цін на сировину, що відбуваються із рухом економічних циклів.
Доступ до моря дозволяє максимально здешевити зовнішню торгівлю - це важливо для експорту сировини, оскільки вона має низьку додану вартість. Коли країна, що експортує багато сировини, втрачає доступ до моря - рентабельність експорту сировини різко падає.
Найдешевшим видом вантажного транспорту є саме великогабаритні судна. За ними йде річковий та залізничний транспорти. Всі ці види транспорту виграють за рахунок ефекту масштабу.
Річкова навігація в Україні на Дунаї отримала розвиток із початком повномасштабного вторгнення - зернові холдинги почали інвестувати мільйони доларів у реконструкцію портів Ізмаїлу, Рені, Кілії. Навігація на Дніпрі обмежена акваторією від Києва до Запоріжжя.
Натомість пропускна здатність залізниці обмежена різницею колій між українською та європейською мережею. Якщо в Україні ширина колії - 1520 мм, то в Європі - 1435 мм. Український вантажний поїзд із 70 зерновозами технічно не здатний просто так проїхати у Ґданськ. Кожен із цих 70 зерновозів треба перевантажити у інший зерновоз чи поміняти візок. А це все затримки і додаткові витрати.
Відтак українська економіка стикнулася із проблемою небаченого масштабу: ми просто не можемо вивезти стільки ж тонн товарів, скільки могли раніше. Щоб отримати таку саму кількість грошей, скільки ми отримували раніше, ми мали б вивозити десятки мільйонів тонн продовольства та руд. Але з морською блокадою ми втратили таку можливість.
Відтак, українські аграрії стикаються із низькими цінами на внутрішньому ринку - трейдери не можуть вивезти весь обсяг зерна. Українські металурги мають зупиняти печі та кар’єри, бо все не продаш закордон за валюту.
Така ситуація потужно вдарила по нашому торгівельному балансу: із початком війни імпорт виріс (автомобілі, спорядження, електроніка, одяг для військових, зброя), а експорт скоротився на 40%.
Простій металургійних підприємств негативно впливає на економіку Кривого Рогу, Дніпра, Запоріжжя, інших міст із величними металургійними комбінатами. Незасіяні поля вбивають економіку містечок. Врешті-решт, безробіття призводить до падіння сукупного попиту і від простою ГМК та АПК страждає і простий сектор торгівлі, послуг, будівництва, харчова та легка промисловість.
Низький споживчий попит
З початком повномасштабного вторгнення з України виїхали мільйони жінок та дітей - категорій населення, що генерують значну частину споживчого попиту. Мільйони людей втратили роботу і були змушені бігти з окупованих міст та селищ.
Це все завдало потужного удару по обсягам споживчого попиту. Промислові підприємства, сектор послуг та торгівлі втратили частину споживачів і платоспроможного попиту.
У періоди таких економічних криз, держава має збільшувати державні видатки та стимулювати економіку. Для цього вживаються різноманітні заходи: від замороження тарифів (вони покриваються за рахунок бюджету) до масштабних громадських робіт (розбудова доріг, залізниць, мостів, лікарень, шкіл, відновлювальні роботи). Також не збільшується податкове навантаження на бізнес, щоб він міг триматися на плаву.
Ракетні обстріли
Щоб там ніхто не казав, але ракетні обстріли - це великі ризики, особливо для промислових підприємств із чутливим та дорогим обладнанням. На даний момент через регулярні ракетні обстріли промислові потужності у прифронтових районах простоюють, а саме там раніше знаходилися промислові центри України. (Турбоатом та ХТЗ у Харкові, Запорізький завод надпотужних трансформаторів, Новокраматорський машинобудівний завод).
Окрім цього не варто забувати про енергокризу, що принесла українським підприємствам додаткові збитки через простій і необхідність купівлі генераторів та пального.
Окупація
У тимчасово окупованих регіонах лишилися мільйони громадян, що також генерували споживчий попит на внутрішньому українському ринку. Окрім цього там розшташовувалися тисячі підприємств, які створювали товари для нашої економіки та на експорт.
Зруйнована “Азовсталь” була єдиним українським виробником залізничних рейок, “Азовмаш” - виробником металургійного обладнання, пограбований завод “Чумак” у Новій Каховці, прикладів багато.
Розділ 2. Аналіз відновлення у 2023 році
На скільки реально відновилася економіка
Перше питання, на яке хочеться відповісти: на скільки відновилася наша економіка відносно 2021 року?
У ІІ кварталі 2022 року наш ВВП відносно аналогічного періоду 2021 року впав на 36,9%. Методом нескладних математичних підрахунків можемо виявити, що для відновлення до показників 2021 року після такого падіння ВВП має зрости на 58.4%.
Тобто, за рік Україна вже змогла відновити близько третини своєї економіки (19,5% із 58,4%). І це відновлення відбулося попри енергокризу та обмеження роботи зернового коридору.
Завдяки чому зростання?
Оскільки мова йде про зростання реального ВВП, то тут варто розглядати індекси промислової продукції та сектору послуг за видами діяльності. Свіжі дані на сайті Держстату дозволяють нам порівняти обсяги виробництва у кожній галузі. Для порівняння візьмемо показники індексів червня 2023 року помножені на показник червня 2022 року (тоді випуск порівнювався із 2021 роком).
Промислові підприємства за видами діяльности, випуск яких зріс відносно 2021 року:
Перша тенденція - збільшення випуск ВПК. Це логічно і дуже хороша тенденція. Наша задача - продовжити її. Для цього треба не лише прикрити якісним ППО якомога більше міст, для цього необхідно залучати іноземні збройні концерни та розвивати конкурентність між вітчизняними виробниками. Зважаючи на формат війни (війна на виснаження), чим швидше Україна зможе акумулювати якомога більше оборонних витрат на місці - тим буде краще як для економіки, так і для нашого платіжного балансу.
Розбудова потужного ВПК дозволить створити нові робочі місця та підтримати нашу армію наразі і в майбутньому, збільшити інноваційність економіки.
Друга тенденція - зростання виробництва експортних продуктів із високою доданою вартістю. Це можна побачити на прикладі олійно-екстракційних та спиртозаводів, що попри окупацію частини потужностей, все одно змогли збільшити обсяги виробництва. Збільшення виробництва товарів з доданою вартістю - збільшення грошових надходжень від експорту.
Ця тенденція простежується і у кондитерській, комбікормовій промисловості, що попри окупацію та закриття частини заводів вже майже вийшли на показники 2021 року:
Заборона на експорт природнього газу та регулювання цін негативно впливає на обсяг його видобутку. Хоч і падіння видобутку газу сповільнилося, проте воно все одно продовжується, оскільки дебіт нових свердловин не покриває дебіт закритих.
Допоки українські гравці газового ринку не матимуть доступу до європейських ринків, падіння видобутку продовжуватиметься. Те саме стосується і регулювання цін на нього.
Стрімко відновлюється виробництво будівельної (лаків, фарб, виробів з деревини), фармацевтичної, машинобудівної та текстильної продукції.
Будівельну промисловість стимулює початок відновлювальних робіт по країні (в умовах низького попиту зі сторони населення, саме державне замовлення стає головним стимулом), текстильну - потреби армії.
Варто зауважити, що Україна може суттєво знизити дефіцит торгівельного балансу за рахунок створення пільгових програм для легкої промисловості, падіння у якій продовжується вже другий рік поспіль. Імпорт одягу та взуття є однією із головних статтей витоку валюти закордон. Стимулюючи вітчизняний бізнес ми зможемо збільшити позитивний економічний ефект від оборонного замовлення.
Антирекордсменами є галузі пов’язані з металургією. В умовах морської блокади, окупації та руйнування частини виробничих потужностей, та низького внутрішнього попиту на арматуру та іншу металургійну продукцію, гірничо-металургійний комплекс переживає тяжку кризу.
Проте навіть тут можна побачити позитив: один із українських заводів із виробництва керамічної плитки, судячи зі всього, зміг релокуватися і відновити виробництво.
Щодо послуг - то індекси обсягу реалізованих послуг не публікуються Держстатом від кінця 2021 року. Відтак детально проаналізувати адаптацію українського сектору послуг на даний момент неможливо. Дані НБУ стосуються ресторанного бізнесу та транспорту, проте не задівають весь сектор, що включає у себе і туристичні агенції, експедиторські, брокерські, фінансові компанії, тощо.
Розділ 3. Висновки
Повномасштабне вторгнення стало безпрецедентним викликом для вітчизняної економіки. В умовах морської блокади та обмеженості сухопутних експортних шляхів, український бізнес попри війну почав інвестувати у промисловість. На даний момент вже є зростання у виробництві спирту, олій. Також стрімко відновлюється харчова промисловість, що знаходить собі новий ринок збуту завдяки скасуванні квот у торгівлі з ЄС.
Проте, при цьому всьому оптимізмі наразі в олійній галузі спостерігається застій, оскільки цього року ціна на соняшникову олію низька. Аграрії посадили багато соняшника на фоні блокад минулого року, що теж негативно вплинуло на рентабельність вирощування соняшника. Майбутнє залежатиме від ступені нашої інтеграції до ринків ЄС та ширини каналів експорту.
Масштабне державне оборонне замовлення стимулює вітчизняний ВПК. Робота з партнерами щодо покращення прикриття основних економічних центрів сучасними засобами ППО дозволить збільшити випуск військової продукції. Також необхідно залучати якомога більше західних оборонних концернів до розбудови тут заводів. Окрім цього варто збільшувати конкурентність серед вітчизняних виробників, скасувавши незрозумілі обмеження та заборони (такі як обмеження прибутковості).
Зростання випуску військової техніки та електроніки призводить до зростання попиту на спеціалістів технічних спеціальностей. Їхні реальні заробітні плати вже зростають через високий попит. Це вже призвело до збільшення престижу цих спеціальностей.
Тенденція до збільшення виробництва військових товарів за грамотного планування дозволить Україні змінити своє економічне становище у світі. Ми зможемо стати одним із світових експортерів зброї. Отриманий під час війни досвід та розбудовані виробничі потужності можна також буде використати для розбудови і цивільної промисловості.
Українська металургія потребуватиме суттєвих капіталовкладень, оскільки вона не відповідає оборонним потребам. Для виробництва бронетехніки необхідна високоякісна, легована сталь.
По завершенню війни, зважаючи на пережиті шоки, вага товарів з доданою вартістю у структурі експорту України буде більшою. Насамперед товарів харчової та військової промисловості.
Дізнайтеся основи економіки, секрети розподілу сімейного бюджету, фінансової грамотності завдяки курсу “Фінансова грамотність Українця” від “Школи Останнього Капіталіста”. Реєструйся на перший потік за зниженою ціною: https://ostkap.school/
Також Ви можете підписатися на наш освітній бот “Економіка зрозумілою мовою”: https://easynomics.space/lp/CR5e9HEH
