Явище чистомовства, відоме також під назвою мовний пуризм точно не нове для цього світу. Загалом перерахувати мови, що постраждали від засилля (хоча часто просто захоплення) іноземних слів буде важко, якщо й узагалі можливо. Саме чистомовство в Україні, на жаль, мало розвинене та має злу славу через таку собі пані Фаріон. Але все ж …
Що це таке?
Ну, по-перше з найочевиднішого на прикладі англійської. Загалом англійська мова належить до германської мовної сім'ї, тобто споріднена з німецькою, данською, навіть ісляндською так само, як, наприклад, українська зі словенською. Часто це доволі очевидно, але взагалі зрозуміти це важко через надмірність запозичень. Існує багато різних статистик і в цілому стан речей такий:
•26% слів у англійській є питомими, цебто були тут завжди та є германськими
•6% із грецької мови
•ще 10% з різних мов світу
Й, увага!
•58% із французької та латини (фактично французька це кінець кінцем та ж латина).
Лиш уявіть собі: при тому, що англійська це германська мова, кількість запозичень із романських мов така велика, що це робить мову дуже мультикультурною й відображає англійську прям таки як мову, що підійде всім. Звичайно, є й недолік — більшість слів із французької не змінили або змінили, проте дуже дивакувато свій вигляд ув англійській, при цьому читаються ці слова за англійськими правилами (з винятками). Також ці запозичення часто знищують собою особливість, колорит, автентичність і неповторність мови. Звичайно, може створюючи новий, проте вже штучний, створений напівприродньо.
А як щодо української?
Візьмімо, до прикладу, слово «Географія». Слово прийшло з греки, є складним та утворене зі слів гео- (земля) -графо (писати). В деяких мовах придумали замінник цьому слову: Erdkunde німецькою (буквально Землезнавство), Zeměpis чеською, тощо. Слово землепис, до речі, цілком логічно утворене і в такому ж вигляді могло б існувати в українській жодним чином не порушуючи наших правил мови. Або ж слово очільник і менеджер. Одне значення, два слова, щоправда to manage — це англійське слово, що означає геть те саме, що й українське керувати, правити, очолювати, орудувати.
Так а… в чому проблема?
“І шо? Це прогрес. Я не хочу звучати як селюк, того радше юзатиму менеджер, це звучить класно. Нумо повернемо в такій ситуації староукраїнську” — скаже пересічний мовець. Але вдумавшись у ці слова можна почути підсвідоме “Іноземне слово звучить незвично, по-новому. За кордоном живуть краще, тому це слово може покращити стан речей і в нас. Слова, що вийшли з ужитку старі, давні, не мають майбутнього. Та й загалом багато чого українського звучить по-старому”.
Також загалом для сприйняття різних тям новими поколіннями доводиться пояснювати безліч слів. “-Мамо, а що таке географія?”, “-це природнича наука про опис довкілля”. На противагу слово землепис одразу зрозуміле, буквально опис землі. Чи слово паралельний і слово рівнобіжний (той, що біжить рівно протилежному). Меню та стравоспис (спис страв) барбершоп і голярня, нікнейм і прізвисько, пароль і ключ, процент і відсоток, аналіз і розбір, тощо.
Висновок
Звичайно, звичайно кожен може сам вирішувати яке слово йому використовувати. Це добре, що деякі слова запозичують, зрештою навіть слово “зрештою”, а точніше решта це запозичення. І слово проблема. І багато інших. І для них також є замінники, наприклад у крамниці може бути не решта, а остача, проблема на негаразд чи клопіт. Навіть слово хліб це давнє запозичення. Деякі слова залишаться, але зловживати цим не можна й повірте, ми цим зловживаємо.
Якщо когось це зацікавило, то ось декілька сторінок, де ви можете знаходити замінники та докластися до очищення мови:
•https://r2u.org.ua/
•https://slovotvir.org.ua/
