Сьогодні в нас музична тема. Давненько я не робила добірки на своєму каналі, тому вирішила знайти щось дійсно цікаве. Вона основана на статті «Тіні забутих треків» з сайту Привіт (посилання залишу нижче, тому обов’язково ознайомтеся з нею). Редактори сайту поцікавилися у 6-тьох різних музикантів про фактурні українські пісні, які вони можуть порекомендувати. Головна проблема цих пісень, що про них всі забули. Але це наша музична історія про яку варто пам’ятати.
Я знайшла всі згадані треки в цій статті. Послухала і маю власну думку. Тому побудую свій допис таким чином – трохи інформації про гурт та моя думка з приводу конкретної пісні. Є одна незначна проблемка. Цих пісень майже немає у вигляді MP3. Парадокс у тому, що більшість з цих треків можна знайти лише на YouTube в поганій якості. Скачати нормальні студійні версії мені вдалося лише 2-ох пісень зі всього списку. Але лишати вас можливості ознайомитися з ними я не хочу, тому зроблю так:
- В самому дописі будуть посилання на кліпи всіх пісень.
- В телеграм каналі UKR story залишу MP3, але в своїй більшості це буде вилучений звук з відео. Звісно, я трохи «пошаманю» над якістю, але на щось «ДУЖЕ» можна не сподіватися (бо я аматор). І так, розумію, що це майже піратство. Хоча маю невеличке виправдання. По-перше, я не вимагаю за це гроші й це ваш вибір чи скачувати трек, чи просто послухати його. По-друге, моя мета популяризувати нашу культуру. А це наша історія, яку важко знайти у вільному доступі в Інтернеті. Тому вважаю, що можна трохи допомогти в цьому плані.
Важливі моменти обговорили – поїхали!
Олекса Мартинович і «Соняшник» - The Kozak/The Wind And The Rain. Кліп - https://www.youtube.com/watch?v=fEYHv7dAtjM . Взагалі про сам гурт (точніше про оркестр) важко знайти інформацію. З того, що мені відомо – був створений у 1977-му році в Іст-Брунсвіку, штат Нью-Джерсі. Тобто, працювали на закордонну публіку. Вони поєднували українські мелодії з диско та фанком. «The Kozak/The Wind And The Rain» – це, насправді, дві пісні з альбому «1980, AMS Records – AM-101 (EP) Oleksa and his Orchestra Soniashnyk». Але в YouTube їх ви можете знайти лише разом. Що з приводу цих пісень – вони прикольні. «The Kozak» доволі незвична за звучанням. Трохи нагадала саундтрек до мультфільму «12 подвигів Астерікса». Але коли чуєш щось схоже на козацькі мотиви, плюс українську мову – це дає цікавий експіріенс. Якщо говорити про «The Wind And The Rain», то тут вже більш класичне звучання музики 80-тих. Причому мені нагадало саме японську естраду тих часів. Якщо вам подобається пісня «Dame Da Ne» (яка написана в схожому стилі), то і ця композиція зайде.
Ivanov Down – Я вигулюю свою рибу. Кліп – https://www.youtube.com/watch?v=S4aU0pbTcLc . «Ivanov Down»— це український рок-гурт, створений у 1990 році в Києві, який існує і в нашому сьогоденні. Тут варто зазначити, що колектив розпадався, але 4 липня 2012 року вони відновили свою діяльність в оновленому складі. Жанри: пост-панк, альтернативний рок, експериментальний рок, нойз-рок, авангард. Їх композиції видавалися в різних західних збірниках альтернативної рок-музики, але при цьому Ivanov Down виявився абсолютно не затребуваним на Батьківщині. Чому так? Важко сказати. Можливо, тому що вони опередили свій час. Тепер про пісню. «Я вигулюю свою рибу» – це англомовна пісня з приємним звучанням. Чому в неї тоді українська назва? Я не знаю. Для нашого часу вона може здатися трохи застарілою, але щось в ній є таке, що змушує слухати та кайфувати. Важко пояснити.
Руслана – Балада про принцесу. Кліп – https://www.youtube.com/watch?v=FTgoiAoST6s . Руслана (Ruslana) (народилася 24 травня 1973, Львів) — українська співачка, піаністка, диригентка, танцюристка, продюсерка, громадська діячка. Переможниця Євробачення 2004. Хто не знає про Руслану? Всі ж пам’ятають «Дикі танці». Але «Балада про принцесу» пісня з її дебютного альбому. І про це точно мало хто знав. Пісня дуже ніжна. Це прекрасна казка про принцесу, яка шукає свою любов.
So... – Georgia. Кліп - https://www.youtube.com/watch?v=L9J0r1_ZvAc . «So...» – це київський гурт, що грав суміш жанрів і співав на вигаданій мові. Вони були серед переможців Перлин сезону 1996 і Червоної Рути 1997. Але скоро після того гурт розпався. Насправді, про них майже неможливо знайти інформацію, і це дуже сумно. Що з приводу самої пісні можна сказати? Ну… Це дуже дивно. Максимально дивно. Специфічна пісня з класним інструменталом. Чи зайшов би подібний трек зараз? Думаю, що цей гурт точно знайшов би своїх прихильників.
Фарбований Лис – Заквітчаний. Кліп - https://www.youtube.com/watch?v=fEtm3ZEmTiE . «Фарбований Лис» — український гурт, що був створений восени 2002 року. Їх стиль це суміш фанку, року, блюзу, тріп-хопу. Проіснував «Фарбований Лис» не довго. У 2008 році колектив розпався. Тепер про пісню. Мелодична мотив, красивий голос. Насправді, звучання сучасне (маю на увазі, що навіть зараз ця пісня легко вписується в сучасні тренди).
Twiggy Pop – Painkiller. Кліп - https://www.youtube.com/watch?v=4BZTM317HrE . На жаль, інформацію про гурт мені не вдалося знайти. Тому вставлю цитату Сергія Кейна, музичного журналіста, зі статті «Тіні забутих треків»: « (січень 2010 року)… Як виявилось пізніше, це був останній виступ Twiggy Pop. Через два місяці Марія (солістка гурту – Марія Навроцька) померла від раку. Їй було 29. У мережі лишилися записи буквально кількох пісень, а свій єдиний «кліп», якщо можна так назвати цю аматорську роботу, вона так і не побачила». «Painkiller» – англомовна пісня з дуже сумною історію. А знаючи, що це взагалі остання композиція співачки до релізу якої вона не дожила… Сльози котяться з моїх очей під час прослуховування…
Ось, така добірка в мене вийшла. На моєму YouTube каналі випущу плейлист з цими піснями… Ще раз наголошую, щоб ви обов’язково заглянули у джерела і ознайомилися зі статтею «Тіні забутих треків». Без неї не було би і цього матеріалу. Також там є декілька посилань про деякі гурти зі списку. Тому якщо вам цікаво познайомитися з ними поближче – раджу переглянути їх також.
Історії наших виконавців показують, що українські творці завжди були різнопланові та мчалися вперед. Інколи, навіть, занадто швидко, через що не вписувалися в тогочасні тренди. Хтось з них нам дуже добре відомий, а про когось неможливо знайти інформацію. Але всі вони залишили свій слід в нашій культурі.
Джерела
Соняшник і Олекса Мартинович. Дискографія – http://www.uaestrada.org/dyskohrafiya/sonyashnyk-i-oleksa-martynovych/
