Авторка: Милана Саламатіна
І знову це упереджене ставлення…
А якщо я вам скажу, що від цього уколу залежить життя цієї людини? А якщо в тому шприці не розбавлений героїн чи кокаїн, а інсулін - гормон, який регулює рівень цукру у крові? Певно, дехто з вас вже здогадався про що надалі піде мова. Так, саме про цукровий діабет. Проте чому саме про нього? Хіба немає більш поширених неінфекційних захворювань? На жаль, є, однак кількість діабетиків у світі стрімко зростає. Звернемось до статистики. Згідно з даними Міжнародної федерації діабету кожна десята людина у світі хворіє на цукровий діабет, якщо точніше, то приблизно 540 мільйонів людей. За прогнозами, до 2030 року їх кількість може зрости до 643 млн або навіть 700 млн. Проте чи багато нам говорить світова статистика? Можна розглянути й виключно українську. У нашій країні кожна 30-та людина є діабетиком, тобто понад 1 млн 300 тисяч. Цікавим є те, що діабет може бути різним, адже існують його 3 основні типи, які досить сильно відрізняються.
Найпопулярнішим є II тип (90% діабетиків у світі страждають саме на нього). Чому? Бо зазвичай причиною його виникнення є нездоровий спосіб життя: неправильне харчування + недостатня рухова активність. Звідси і випливає один з найпопулярніших стереотипів щодо причини захворюваності на ЦД (цукровий діабет): переїсти солодкого = захворіти. З II типом така ймовірність дійсно є, а як щодо інших різновидів?
На відміну від II-го типу, на який хворіють зазвичай дорослі, I тип виникає переважно в дитячому чи підлітковому віці, однак і в дорослої людини він також може з’явитись. Яка причина його виникнення? Ніколи не здогадаєтесь. Чому? Бо нікому не відома справжня причина виникнення аутоімунних захворювань.
Також існує гестаційний діабет, що виникає в разі підвищеного рівня глюкози в крові під час вагітності.
Зараз, шановні читачі, у вас є унікальна можливість вгадати, про який з трьох типів ми поговоримо детальніше (підказка: про найбільш загадковий). Звичайно, про 1-’тип, адже аутоімунна реакція - явище надзвичайно цікаве. Проте перед тим, як розібратись безпосередньо з нею, варто розуміти в чому власне ця хвороба, а точніше саме цей тип ЦД, полягає. Якщо казати простими словами, то імунна система вбиває клітини підшлункової залози, які в свою чергу виробляють життєво необхідний гормон - інсулін. Яка його функція? Інсулін допомагає глюкозі потрапляти з крові до клітин нашого тіла, щоб надалі вона сприяла виробленню енергію. Без інсуліну цукор (глюкоза) не може потрапити в клітини і накопичується в крові. Високий рівень цукру в крові (гіперглікемія) шкодить організму і викликає ускладнення діабету. Тому людям із цукровим діабетом 1-го типу необхідно робити щоденні ін'єкції інсуліну. Тож чому організм вбиває власну підшлункову? Так як причини виникнення аутоімунної реакції невідомі - розглянемо її патогенез, а точніше, що може вплинути на її появу. За аутоімунних станів природна захисна система організму не може відрізнити власні клітини від чужорідних, урешті організм помилково атакує здорові клітини.
На цьому графіку зображене поступове зменшення з плином часу кількості бета-клітин (один з різновидів клітин підшлункової залози, які продукують інсулін), спричинене певними факторами. У патогенезі аутоімунних захворювань ключовими є три фактори: гени, імунна система та середовище, у якому живе пацієнт. Від генів залежить наявність "схильності" або генетичної сприйнятливості до появи аутоімунної реакції. Навколишнє середовище може сприяти появі певних тригерів, які можуть зробити аутоімунне захворювання клінічно помітним. Фактично, аутоімунні захворювання є хронічними: вони розвиваються протягом багатьох років і стають помітними, тобто проявляють симптоми, після дії “тригерів”, діагностуються і часто залишаються на все життя. Власне цукровий діабет є прикладом хронічного невиліковного аутоімунного захворювання. Майже риторичне запитання, на яке, якщо воно у нас виникло, я відразу відповім. Чи може діабетик 1-го типу хоча б якось прожити без ін’єкцій інсуліну або чимось його замінити? Ні, організм людини, яка має діабет 1 типу (а особливо тієї, у якої загинули абсолютно всі бета-клітини) не здатен самостійно виробляти життєво необхідний гормон. Без нього людина помирає.
А тепер звернемось до історії, а саме до 23 січня 1922 року - дня, коли людині вперше була зроблена вдала ін’єкція інсуліну і, відповідно, цукровий діабет, замість смертельної хвороби, став вважатись просто особливим способом життя. До XX століття єдиним способом профілактики та лікування діабету було харчова дієта, згідно з якою заборонялось вживати цукор, натомість варто було надавати перевагу продуктам багатих на жир і протеїн. Якщо коротко: не вживати цукор і максимально обмежити вживання вуглеводів. Проте дієта могла продовжити життя хворому лише на рік. 14 листопада 1921 року світовій науковій спільноті було повідомлено про те, що канадським фізіологам і лікарям Фредеріку Бантінгу і Чарльзу Бесту вдалось виділити інсулін з хворої на діабет собаки. Доволі символічна дата, адже саме в цей день у пана Фредеріка був День народження. Зокрема з цієї причини 14 листопада відзначають Всесвітній день боротьби з діабетом. Через два місяці вони почали підготовку до застосування інсуліну для лікування хворих на діабет людей за підтримки шотландського фізіолога Джона Маклеода. До роботи науковців приєднався канадський біохімік Джеймс Колліп, разом їм вдалось виділити чистий інсулін з підшлункової залози великої рогатої худоби. Надалі з собаками була проведена велика кількість успішних випробувань. 11 січня 1922 року 14-річному діабетику Леонарду Томпсону була зроблена перша в історії ін'єкція інсуліну. Проте, на жаль, бажаний результат не був отриманий, ба більше, через те, що екстракт виявився недостатньо очищеним, ін’єкція викликала алергічну реакцію. Над подальшим очищенням екстракту активно працював Джеймс Колліп і врешті 23 січня стало результатом його наполегливої роботи.
Ефективність інсуліну була настільки вражаючою, що університет Торонто в 1923 році безоплатно надав фармацевтичним компаніям ліцензію на його виробництво. З того часу інсулін широко використовується для лікування діабету в усьому світі. Того ж року Фредерік Бантін і Чарльз Маклеод були нагороджені Нобелівською премією в галузі медицини за їхній внесок у відкриття інсуліну.
Висновок:
Стереотипне мислення здатне формувати абсолютно несправедливо упереджене ставлення до певних осіб. Саме тому є важливою “твереза” оцінка дій кожної людини і аналіз того, чим та чи інша дія може бути спричинена. Діабет 1-го типу радше можна охарактеризувати як спосіб життя, яке лише частково відрізняється від способу життя здорової людини (або взагалі є кращим у деяких аспектах), проте насправді не як хворобу. Знати про існування хвороб не означає залякувати себе. Навпаки - розуміти, що спричиняє та впливає на її розвиток. Знати про існування хвороб означає бути свідомим і толерантним.
Приємний бонус від автора. Якщо вам, шановні читачі, стало дуже цікаво дізнатись про власні ризики стати діабетиком, то залишаю посилання на онлайн-тест, який частково може задовольнити вашу цікавість. Однак ніколи не забувайте про консультації з лікарем.
