Вітаю, якщо раніше дистанційна форма навчання була не дуже поширеною, то за останні роки багато школярів та студентів навчалися й досі навчаються дистанційно. Якщо спитати думку щодо цієї форми навчання, то переважно вона буде негативною. Сьогодні я хочу поділитися своїми думками щодо цього.
Перш за все варто пам'ятати, що зміна форми навчання була вимушеною, а не бажаною, тому учасники навчального процесу не були підготовлені, що стало чималим випробуванням.
А що взагалі необхідно для організації дистанційного навчання? Перше, що спадає на думку це:
доступ до Інтернету;
наявність необхідних гаджетів;
вміння використовувати освітні платформи та додатки.
І часто вже на цьому етапі виникають труднощі, бо у когось немає ноутбука чи планшету, а хтось не знає як користуватися зумом. Але до цього ще є необхідними навички планування та самодисципліни. На мій погляд, це дещо неочевидно, але дуже важливо. І якщо учні середньої чи старшої школи вже можуть ними володіти, то учні початкової школи — точно ні. А ще втрачається контроль над тим, чим саме займається дитина. Якщо раніше батьки відправили своє чадо до школи, а потім вже вчитель приймає естафету та пильнує за дітьми, то у дистанційному форматі вже не вийде батькам один раз проконтролювати, що дитина пішла у школу і на цьому все. Тут вже вчитель може дуже обмежено контролювати учнів, тому або учні мають розвинені навички самоконтролю, або батькам необхідно контролювати — чи приєдналася їх дитина до зустрічі? Чи вона працює на уроці? Чи грає паралельно? А якщо ця дитина навчається у початковій школі, то там прям треба повністю цілий урок сидіти поруч з нею та заохочувати виконувати завдання. І не у кожного є на це змога. До цього всього додається ще стрес, відключення електроенергії, а також проблеми, які були присутні й під час очного навчання — перевантаженість програми, нецікаві/не актуальні теми й так далі.
Тобто не можна сказати, що дистанційна форма навчання є поганою, бо для неї також є актуальними проблеми очного навчання. Вона є дещо специфічною і вимагає для гарного результату, окрім матеріального аспекту, ще щоб дитина володіла навичками самодисципліни та планування або ж щоб поруч з нею сидів дорослий, який буде компенсувати нестачу цих навичок. Дистанційка підходить не усім, але у сучасних реаліях для багатьох вона залишається єдиним способом й на далі здобувати освіту. Можливо, усвідомлення головного меседжу цього посту, допоможе покращити навчальний процес якогось конкретного учня чи учениці.
А що думаєте ви? Залишайте вашу думку у коментарях, мені буде цікаво її прочитати. А на цьому поки що все, дякую за увагу.
