Що слухали в Європі 14-20 квітня
Щодня і щоночі у світі пишеться маса цікавої музики, яка майже ніколи не потрапляє в ефіри поза межами своїх країн. Нерідко там трапляються абсолютно хітові речі, талановито й мистецьки зроблені. Кожного тижня будемо відбирати по 10 таких оригінальних новинок у наш плейлист, мандруючи чартами Європи та її околиць.
Іспанія. Пісню Virgen de la Luz (Діаа Світла) Chica Sobresalto присвятила цілому поколінню жінок, таких як її бабуся. Яким суспільний уклад відмовив у праві на освіту, на власний голос і навіть на мрії. Їхнім призначенням було лише коритися й народжувати. На складне питання, чому так сталося, співачка знаходить просту відповідь: це все потворні монстри чоловіки. Chica настільки увійшла в образ, що незчулася, як сама завагітніла.
Франція. Жульєн Марі, він же JuL – найбільш продаваний французький репер усіх часів і народів. Воно й не дивно, зважаючи на те що Жульєн працює з продуктивністю кулемета. Зараз у нього виходить уже 24-й альбом. 24-й, Карле! А Жульєн ще зовсім не дід. Це справді Phénoménal. Для тутешньої реперської туси JuL, як Eminem у Штатах. Авторитетний чувак, без базару, але білий. Хоч і з Марселя.
Словенія. Квартет Fehtarji (Фехтувальники) грає десь у стилі кантрі-фольк. І це десь нагадує ВІА «Ватра» чи «Смерічка», якщо дивитися крізь українську призму. У Словенії такий жанр і досі вельми популярний. Тому бодай раз, а послухати треба. Тим більше, зараз вони потішили публіку гарячим кулінарним шоу. Це так, ніби ти записався на майстер-клас із випікання кексиків, очікуючи, що тебе прийме порядна тітонька у фартушку і чепчику. Натомість мама Паула виявилася нічого собі молодицею – кров з молоком і ягідним соком, легкозаймисте борошно.
Італія. Nullatenente – симпатична колаборація одразу трьох гідних виконавців: Dargen D'Amico, Massimo Pericolo, Jake La Furia. І хоч право першої ночі як ініціатору забави належить начебто Dargen’у, він не жадібний. Охоче ділиться ефірним часом з колегами. Кожен із трьох має змогу в подробицях описати ситуацію, коли він опинявся на нулі.
Угорщина. Шок-контент від Bohemian Betyars. Якщо ви щойно поїли, краще не дивіться цей кліп. Якщо ще не поїли, краще не ходіть у цей ресторан. Щоправда, ми не знаємо де це. Тому краще не ходіть у жоден ресторан. Богемські батяри, великі фріки угорської сцени, не зрадили своїм звичкам. Вони зняли чергове епатажне відео, яке межує на межі між брутальним гротеском Девіда Лінча і натуралізмом анатомічного атласа.
Греція. У Греції настало справжнє літо. Принаймні у ролику від Giorgos Kakosaios. А якщо літо, то сієста. А якщо сієста, то ніхто нічого не робить. Хіба що зачіску в крайньому разі. Гіоргіос народився в самих Афінах, де нині вдень з вогнем не відшукаєш такий ідилічний закапелок, як зображено у кліпі. Спочатку він пробував грати в футбол, але врешті-решт обрав сцену, як і його батько, відомий у країні фольк-співак на прізвище Плутархос. Зараз син лише починає виходити з-під татової тіні. І вплив-таки відчувається.
Бразилія. А що там на пляжах у Ріо? Vitor Kley наочно і доступно продемонструє це в режимі сухого плавання. Народу хмара. Дівчата гарні. Діти вредні. Ніхто не мерзне. Відео зняте одним студійним кадром під приємне жебоніння португальської мови. Одне слово, Que Seja de Alegria – Нехай усе тобі буде в радість.
Азербайджан. Що залишиться після мене? URAN і Samira Ali Maryam знають, що рано чи пізно кожна людина задає собі це питання. Правильну відповідь знає тільки бог. Але ти можеш здогадуватися. Скелети, що випали з розкритої шафи? Перейдені червоні лінії? Рани, які затягнулися, але інколи болять? Дороги, яким ти пройшов, або не встиг?
Румунія. «Ця пісня — це такий вушний черв’як, який не вилізе з вашої голови, навіть якщо ви запхаєте свій айпад у рис», – коментує свій новий сингл Йоана Ануца, тобто JO. Має рацію, мотивчик легко прилипає. Fatata перекладається буквально як «дівчисько». І воно усе таке впевнене у собі, знає собі ціну і твердо стоїть на ногах. Але якщо котрась інша надумає посягнути на її мужчинку, то ця fatata зробить їй таке а-та-та, що коси пообриває.
Словаччина. Це Eusebio – кубинець, котрий оселився у Словаччині. І йому так сподобалися місцеві великодні традиції, що він перекроїв популярну словацьку гаївку Šibi ryby у близьку своєму південному серцю карибську румбу. Забава вдалася капітально. Хлопці повдягали білі штані, дічата – барвисті народні строї. Декотрі навіть кубинські. Але тих до церкви не пустять.
