Вперше викладаю власну творчість у всемогутній Net. Я не проти конструктивної критики та обговорень, буду тільки рада почути Ваші думки щодо цих рядків, дорога спільното.
З повагою в сердечку та печінці, Агата.
*** 18.03
Крикливим крижнем плаче буревій,
Самотній одинак минувших днів
Виходить на останній смертний бій -
Лишатися одним на самоті.
Неначе груба крапка на папері,
Ця самота для хлопця - смертний гріх.
В схвильованій і нетерпкій манері
Він буревієм в небесах заліг.
*** 19.03 “Меланхолія №17”
І чому ж так боляче сталося,
Та й чому пересохло всередині?
Смутні тонкощі поховалися
У душі механічно заведеній.
Меланхолія криється жартома,
Серед усмішок та злиденного
Вона наче ангел за сімома
Воротами раю буденного.
Як терпіння залізного дещиця
Відображує обриси кутого,
Меланхолія жартома криється
За вуалю давно забутого.
Не шкодую я тонкощів й обрисів,
Не шкода мені й совість заплямлену -
І, стиснувши ікла, напровесні
Меланхолія скисне у пламені.
*** 19.03 “Безіменний”
Мої кістки надто хрусткі для світу,
Хрусткіше них хіба що серце.
Я серед аватарів мезоліту
Неначе виродок дивлюся у люстерце.
*** 19.03 “Позамість королів”
Мені шкода: закінчилось дитинство.
Прибоєм часу змило береги,
Порозкидало цяцьки по полицях,
Котрі молочні феї стерегли.
Я досі чую, як дитинство плаче,
Як сититься його невтішний гнів,
Коли дівчам ростеш вже без палаців,
З морщинами позамість королів.
*** 20.03
Невтішна новина: в’язниця тисне в груди.
Як не борись, свободи все ж не дасть.
Твої найсокровенніші Бермуди
В’язниці обплітає дикий в’яз.
Ця новина екстазом б’ється в грудях,
В Бермудах волі скніють Галілеї.
Свобода - це ж не міста твого рухлядь,
Усе ж вона - два метри під землею.
*** 20.03 “Ода до буревісника“
Неначе голос шумного тенору
У небесах зачався дикий крик.
Сидиш напровесні на скелі біля моря -
Предвісник бурі нагорі застиг.
Рахує кості у жиластій рибі,
Мов ящур в море тілом всім пірна.
І стало соромно тобі сидіть на глибі -
Тривожить птаха лише дичина.
Він гордовитим буревієм пір’я
Здіймається до сонця, мов Ікар.
Стурбованим польотом недовіри
Він розрізає простирадла хмар.
*** 27.08.21 “Із записок до давно коханої людини”
Для тебе я б на сніг морозний впала,
З русалками би вийшла на танок.
Із божевіллям на обличчі б написала
Для тебе власне я положення зірок.
