Теми цього довгочиту:
Писанина та ще 4 темиОплески від користувачів 13Кількість коментарів 1Перегляди довгочита в стрічці, пошуку і інших місцях 161
Принц Амбера, а насправді Різоми.
«Погодьтесь: останнє, за що ми почуваємось вдячними, — це наше народження. Розумієте, вам ні до чого було народжуватися. Ви не повинні були народжуватись. Але все-таки ви народилися…»
І якщо всередині нас дійсно чорні діри, незбагненні сингулярності, то і діємо ми як вони — відчайдушно прагнемо притягнути світло, але всередині стискаємо його до абсолютної чорноти. Поглинаємо світло у пітьму свідомості.