Добігли кінця останні вибори Представників з-поміж студентів, а це означає, що найважливіша та всіма очікувана подія для нашого Університету відбудеться вже зовсім скоро. Звісно ж, мова йде про вибори ректора. Сьогодні ми детальніше поглянемо на цей процес, його важливість та вплив на заклад освіти, а також розглянемо цікаві факти виборів ректора в університетах різних куточків світу.
Ректор напряму відповідальний за розвиток університету, академічні та адміністраційні питання. Хоч це й неймовірна відповідальність, але великі освітні заклади зазвичай мають з десяток кандидатів, які запекло змагаються між собою, активно проводять виборчі кампанії й навіть іноді стають центрами скандалів. Цьому сприяють й відносно прості, проте важливі, вимоги до кандидатів, зокрема:
громадянство України;
вільне володіння державною мовою;
наявність вченого звання, наукового ступеню, а також стажу роботи на посадах науково-педагогічних працівників не менш як 10 років.
В Україні вибори ректора відбуваються відповідно до Закону України «Про вищу освіту» та Методичних рекомендацій щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти.
“Претенденти можуть бути висунуті трудовим колективом закладу вищої освіти чи його структурного підрозділу, первинною профспілковою організацією працівників та студентів закладу вищої освіти, а також шляхом самовисування” (Методичні рекомендації щодо особливостей виборчої системи та порядку обрання керівника закладу вищої освіти).
Голосувати на виборах ректора університету мають право не лише викладачі та працівники закладу освіти, а ще й студенти. Як вам вже може бути відомо, квота для студентів на виборах ректора в ЛНУ ім. Франка становить 441 представницьке місце. 28 березня у своїх соціальних мережах Студентська виборча комісія опублікувала список усіх обраних Представників з-поміж студентів від факультетів, які матимуть право брати участь у виборах ректора. Ця посада є надважливою та відповідальною.
Слід наголосити, що “Вибори вважаються такими, що відбулися, якщо участь у них взяли більше 50 відсотків загальної кількості осіб, які мають право брати участь у виборах, кожен з яких має один голос і голосує особисто” (Закон “Про вищу освіту”). Тому всі, хто має право голосу на виборах ректора ЛНУ ім. Івана Франка, повинні особисто з'явитися 22 квітня на виборчій дільниці, щоб віддати свій голос.
Різні країни й епохи мають свої тонкощі процесу обрання очільника закладу вищої освіти. Наприклад, у Болонському університеті в Італії всі студенти мали право голосу на виборах, і навіть більше – студент юридичного факультету міг бути обраним ректором. Подібна ситуація спостерігається і в деяких Шотландських закладах вищої освіти: в Единбурзькому університеті ректор обирається студентами на три роки.
Франція ж підійшла до цього питання менш демократично: ректор цієї країни є державним службовцем і призначається безпосередньо Міністерством освіти. Однак у багатьох університетах Франції діють виборні органи, які впливають на рішення щодо керівництва. Так само й у США: ректорів (у більшості випадків їх називають президентами університетів) зазвичай призначає опікунська рада. Така система зумовлена прагненням забезпечити стабільне та довгострокове управління закладом вищої освіти. Наприклад, у Гарвардському університеті вибір президента здійснює корпорація Гарварду, яка складається з випускників і впливових діячів академічної спільноти.
А от у Канаді історія виборів має цікаву особливість. У Кінгстонському університеті до 1969 року ректором зазвичай ставав поважний громадський діяч, обраний без участі студентів. Лише після активних протестів у 1969 році студенти домоглися права голосу, і відтоді також впливають на виборчий процес.
Важливо зазначити, що попри відносну локальність виборів, які стосуються, по суті, лише певної спільноти, вони також певною мірою стали способом боротьби за гендерну рівність, адже залучення жінок до керівництва закладами вищої освіти відбулося лише в другій половині ХХ століття. Хоч зараз і важко точно визначити, в якому саме університеті посаду ректора вперше обійняла жінка, але ми маємо багато історичних свідчень про несправедливість та дискримінацію науковиць. Наприклад хімікиня Аліція Дорабяльська, яка стала першою професоркою та завідувачкою кафедри у Львівській політехніці в 1934 році, багато писала про це в своїх мемуарах. Її колегам навіть довелося підтасовувати результати голосування на її користь, адже опоненти були налаштовані радикально проти й згодом намагалися затягнути справу її обрання на декілька років. Але, незважаючи на всі випробування, вона не раз змогла довести свої академічні та управлінські здібності після отримання цієї посади.
Цікаво, що першу жінку-ректора в Національному університеті “Львівська Політехніка” обрали на цьогорічних виборах, які відбувались у два тури.
Вибори ректора у ЛНУ імені Івана Франка вирізняються активною передвиборчою кампанією. На цю посаду зареєструвалося 9 кандидатів. Кожен з них презентує свої програми на зустрічах із студентами та трудовими колективами факультетів і підрозділів.
Якщо ви не змогли долучитись до цих зустрічей особисто чи в режимі реального часу онлайн, відеопрезентації програм кандидатів, а також запис дебатів можна переглянути за ініціативи проєкту «Говорить Великий Львів».
Детальну інформацію про час і місце проведення виборів оприлюднить Виборча комісія з проведення виборів ректора не пізніше ніж за сім календарних днів до дати проведення виборів (22 квітня).
Обрання очільника нашої альма-матер наближається, тож слідкуйте за подальшими оновленнями!
04.04.2025
Автор - Марта Семенченко, голова відділу офлайн-виборів, студентка другого курсу фізичного факультету.
Редактор: Юля Білінська, перша заступниця голови Студентської виборчої комісії, студентка третього курсу факультету педагогічної освіти.
