Той самий серіал, який за переглядами стрімко вийшов у список найбільш переглянутих на стрімінговій платформі Netflix. Той самий серіал, про який говорили усі тіктокери та знімали той дивакуватий танець. Той самий серіал, який...набрид(трошечки).
Історія персонажів тягнеться ще з 1938 року, коли один американський художник створив газетний комікс. Роки йшли, популярність росла пералельно з розвитком кінематографу. Тогочасні тренди були дуже дивними, перші фільми показувати прості фокуси та мертвих тараканів. Тому не дивно, що з появою більш якісних камер, вирішили створити серіал на три сезони. Це була перша візуальна репрезентація дивакуватої сімейки з потягом до смерті. Кіно теж не чекало. Тому набагато пізніше, у 1991 році, з'явився найвідоміший фільм, який вважається зараз канонічним.
Тім Бертом теж став частиною цього всесвіту. Його шалено хейтили і продовжують це робити, бо бачте "це не його стиль". Давайте згадаємо найвідоміші його роботи та підтвердимо, що Венздей є чудовим продовженням кар'єри відомого режисера.
Молодий кудлатий хлопець, який обожнює дивних створінь та інтерпретує казки в реальність. Герой який зробив його популярним це Вінсент. Короткий анімаційний фільм про самотнього кучерявого творця, вкрав сердечки багатьох людей та проклав дорогу режисеру. Головними героями якого завжди були самітники.
Згадайте самотнього дивака Едварда, чия доброта не відповідала його зовнішньому вигляду. Згадайте екранізацію постановки Суіні Тод та коміксу Бітлджус, головні герої яких на початку здавалися жорстокими, але насправді були добрими всередині. Так само відбувалося з Дамбо, дитячою казкою, яка нажаль не сильно полюбилася глядачам, але чудово показувала класичного Бертонівського героя.
Тож чому Венздей не така? Вона створена за мотивами минулих фільмів, серіалів та першотвору у вигляді коміксу. Головна героїня самотня, відчужена дівчина, яка стає оточена людьми, деякі з яких зробили її справді щасливою. Вона трохи шалена, але така як є. Хіба в цьому немає типового персонажу Бертона? Його передостання робота теж була такою. "Дім дивних дітей" був милим підлітковим та злегка романтичним фільмом. Тому відмовляюся від усіх агресивних коментарів та підтримую чудового режисера.
