Відчуття провини дає дуже пригнічений стан і здається безкінечним. Ба більш війна московитів проти України викликає у багатьох людей це гнітюче відчуття і примушує страждати. (Я недостатньо багато роблю; я тут в безпеці, а інші страждають, чому я не повпливав_ла) на події або людей…).
Хочу поділитися алгоритмом виходу з цього стану, який на мій погляд працює, що має підтвердження моїм особистим досвідом і роботою з клієнтами.
В сухому залишку - це можливість трансформувати провину в стан відповідальності і нових виборів та рішень.
Треба чітко зрозуміти і сказати собі, що те, що відбулося вже не має зворотності. Виправити в минулому вже нічого не можна. (Тут можуть бути різні почуття - жаль, сум, туга…)
Намагатися зрозуміти, що в той момент я міг_ла діяти тільки так, спираючись на свій попередній досвід, автоматичні реакції, об'єктивні зовнішні обставини. Подумати, знаходячись в спокійному стані, які є інші варіанти моїх рішень і дій. Що можна зробити краще.
Якщо є можливість і відчуття, що мої дії завдали шкоди, вибачитись, або запропонувати компенсацію, якщо це доречно.
Зробити висновки (чому я так себе поводив_ла, які автоматичні програми спрацювали, що було тригером і т.і.). Прийняти рішення вчиняти інакше, спираючись на варіанти де я буду задоволений_а, і мої дії не будуть наносити шкоду іншим.
Безумовно, це тільки алгоритм. І його треба пропрацювати на практиці. Кожна людина унікальна і має своє бачення і варіанти рішень.
Буду рада, якщо ця схема допоможе знайти спокій і мати розуміння і рішучість змінювати своє життя на краще та зменшити страждання.
В доповнення хочу навести приклад.
Ситуація. Людина, яка опікується своєю вагою, має рекомендації дієтолога і бажання дотримуватися цих рекомендацій, з’їла смаколик, вживання якого порушувало схему харчування. Така дія викликала відчуття провини (претензії до себе)
Застосовуємо алгоритм.
Ця подія вже відбулася. Я з’їв_ла смаколик. Змінити це в минулому не можна.
Так склалося, що я не зміг_ла відмовитися від цієї їжи. Які в мене були варіанти, як би я замислився_лася над варіантами і наслідками? - Не їсти солодощі, але тоді я би відчував_ла неприємні емоції (роздратованність, страх, злість…). - Випити воду. Можливо після цього мені стало би краще. - Приготувати (купити) щось смачне, приємне і корисне. Після цього було би задоволення.
Я розумію, що діяв_ла не свідомо. І мій гнів на себе приносить шкоду. Пробачаю собі таку поведінку.
Є розуміння, що якщо діяти свідомо, шукати різні варіанти, усвідомлювати причини мого бажання з’їсти солодощі, то в мене завжди є різні вибори. Наприклад - коли мені тривожно, то є звичка їсти смаколик і це тягнеться з дитинства. Але я вже дорослий_ла, я можу навчитися розуміти свій емоційний стан і вгамувати свою емоцію іншим способом. А потім подбати про смачну і корисну їжу. Такі дії, можливо, принесуть мені більш задоволення. Я наступного разу спробою новий варіант і подивлюся на свою реакцію.
Таким чином, в нас з'являється вибір, вибір та розуміння наслідків - вмикає відповідальність. Це механізм впливу на результат, тобто може виникнути задоволення від керованості процесу замість відчуття провини.
Далі буде…
