АНОТАЦІЯ
Це — інтерв’ю-дослідження про волонтерський літературний проєкт “Гербера”, який підтримує молодих авторів і розвиває творчу спільноту в Україні. У роботі розглядається, як волонтерство допомагає створювати нові форми культурної співпраці. Основою дослідження стали інтерв’ю з засновницею, аналіз контенту та структура роботи команди. Робота показує, як “Гербера” працює всередині й чим вона корисна для інших культурних ініціатив.
Всього частин шість.
1. Виникнення та розвиток літературного проєкту «Гербера»
1. Як і коли виникла ідея створення "Гербери"?
З 8-9 класу почала писати власні історії. Шукала матеріали в англомовному інтернеті.
Після 2022 року з початком війни українізація супроводжувалася створенням різних команд: озвучення, перекладу тощо. В один момент захотілося стати не просто глядачем, а частиною такої команди. І я потрапила у “Лісові мавки”.
У них я набралася досвіду, як можна організувати команду у Trello та Discord. Побачила, яким способом можна знайти нових учасників. Це дало відчуття впевненості, що й мої ідеї у створенні чогось для написання цілком легко реалізувати зараз.
17 липня 2022 року був створений TikTok акаунт та викладений десяток відео. Одне з них містило оголошення про набір до команди.
2. Яка ваша особиста мотивація для заснування проєкту?
Спочатку хотілося створити щось своє, те, щоб мені дуже подобалося. Довгий час мріяла мати свою команду, якою змогла б керувати. Це, напевне, найбільше змотивувало до заснування.
Але не тільки це підштовхувало до створення команди. Оскільки я пишу свої історії, то не могла не помічати, як з 2022 роком після початку повномасштабної війни почала стрімко розвиватися українська література. Команди з перекладу книг, озвучки, інші організації, які виникали дуже просто: хтось виклав відео про набір і люди відгукувалися. Вважала це найкращим часом, аби втілити свій задум. Я дуже вагалася, чи починати зараз, чи чекати.
Однак розуміння того, що не встигну “заскочити у цей потяг”, бо весь час відкладатиму, найбільш мотивувало. Ну і любов до написання, поширення цих знань, допомога іншим письменникам, змога бути в колі людей, які пишуть, це просто казка. І зараз, коли я тут, неймовірно щаслива.
3. Як обиралася назва "Гербера"? Що вона символізує?
На початку існування команди часто отримувала це запитання. Напевне, люди очікували якесь красиве пояснення, із сенсом, однак все набагато простіше.
Я люблю жартувати на цю тему і казати, що назву для команди підбирала, так само як і Стів Джобс для Apple. В один із прекрасних днів червня (це за місяць до створення Гербери) допомагала мамі у квітнику. Я у квітах геть не розуміюся, тому питала її про назви їх, коли бачила перед собою. Вони звучали красиво, а оскільки я шукала назву для команди, то вирішили позичити звідси. Потім просила маму просто так перерахувати квіти, які вона знає. І чомусь зупинилася на гербері. Чесно, не знаю, чому. Просто ця назва припала до душі. І все. Я так і назвала команду.
Однак у перший тиждень, коли запитували “Чому гербера?” я пояснювала, що не особливо “парилася” над назвою і пропонувала: якщо є ідеї, то можна поміняти. Ідей не було. А отже, ніхто не був проти цієї назви. Стів Джобс теж пропонував, або “придумуєте краще назву”, або “буде яблуко”. Вибір уже відомий.
Пізніше, коли у нас з’явилася рубрика зі значеннями квітів, ми вирішили пошукати й значення гербери. Вона перекладалася, як турбота та шанобливе ставлення (тут не просто гербера, а саме кремовий колір квітки). Тому ми почали писати, що якщо гербера символізує вищеперераховане, це означає, що ми турбуємося про наших слідкувачів та з повагою до них ставимося. І тоді я раділа, що так вдало підібрала назву.
4. Чи були інші проєкти, чи ідеї до "Гербери", які вас надихнули?
Я просто стежила за багатьма командами в TikTok і це мене найбільше підштовхувало, переконувало, що мені таке теж під силу. Хоча, можу віднести сюди й видавництво зі створення коміксів “Всесвіт 0”. Я бачила його ще тоді, коли воно не мало жодної опублікованої частини. Ось це розуміння, що видавництва й інші свого роду організації, можна створити таким чином, просто прикликавши охочих, поділивши роль, монетизувавши це, і ти можеш рости та стаєш кимось великим. Зараз видавництво по цьому коміксу Somnia Studio має й інші проєкти та офіційно себе зареєструвало. Цей шлях показує, що все можливо, просто потрібно великі цілі ділити на малесенькі й рухатись вперед. І обов’язково адаптуватися до всього.
Щодо ідей, то як програміст (це моя спеціальність, №121), я шукала, щоб таке можна було розробити. І найперше, що спадало на думку — платформа, де можна круто прописувати багато всього, пов’язаного із сетингом та персонажами, де можна класно впорядкувати сюжет. На той час пробувала багато додатків і жоден не підходив мені настільки, настільки б я хотіла. “Гербера” якраз і стала тим, що дало початок цьому.
Я не можу відразу створити таку програму і прикликати сюди людей. Спочатку потрібно себе зарекомендувати, викликати довіру, мати аудиторію, яка зможе оцінити проєкт.
Також були ідеї про створення додатка, у якому могли б писати письменники та який потім міг би офіційно засвідчувати авторське право. Бо наскільки знаю, зараз його довести важко, якщо ведемо розмову про твір.
Напевне, усе це найбільш впливало на те, що створилася команда “Гербера” і на те, куди вона рухається.
5. Як формувалася команда? Чи всі залишилися з вами від початку до сьогодні?
У перший день після викладу відео з оголошенням про приєднання до вечора не було повідомлень від охочих приєднатися. Під вечір почало писати багато людей, я не встигала відписувати та приєднувати. І за кілька днів команда налічувала більш як 20 учасників. Така кількість людей викликала труднощі в організації, тому було роздано двом людям ролі адміністратора.
Працювали ми у Discord. Мали сервер, де були створені відповідні гілки та чати, були прописані правила та обов’язки до кожної ролі. Також приєднували людей до Trello .
Пізніше опитали учасників та прийшли до висновку, що Discord нам не підходить. Перенесли все в Telegram.
Зі стрімким розвитком Telegram та TikTok роздумували над розширенням. Сюди входив Instagram та “Квіткова соната”. Це додавало нових ролей.
Потім приєднали ще одного адміністратора для сайту. Вибір зробили на основі його досвіду в розробці.
А далі все залишалося стабільно. Нічого не мінялося. Й активність падала. Хоч у чатах присутні майже всі учасники, вони залишаються “просто учасниками”. Від команди залишився активним тільки чат з адміністраторами.
Деякі учасники час від часу спілкуються лише в “Книжковій Оранжереї”.
6. Що було найскладнішим етапом у становленні проєкту?
Робота з людьми. І це не перебільшення.
Як людина з соціофобією, я не звикла, що мені часто писатимуть. І ось перші три-чотири дні, коли прийшло у команду понад 20 людей і ніхто нічого не знає, ніхто не вміє працювати у Trello, всі знайомляться — ось тоді важко. Тобі весь пишуть, все треба пояснювати, кожному потрібно чітко казати, що робити, показати за яким принципом створювати відео, пости, показати як їх писати, як опрацьовувати інформацію, як брати завдання. Це складно.
Без адміністраторів не можна було обійтися (планувала надати такі ролі пізніше, але вийшло набагато швидше). Тепер вони пояснювали, а мені достатньо було зробити це тільки раз. Перші здані роботи перероблювалися по кілька разів.
Оскільки я та адміністратори сиділи допізна, а прокидалися під обід, то учасники команди від ранку чекали на наші відповіді. Це було не дуже добре. Тому ми ціле літо домовилися вставати о 9 ранку і до 22 працювати, а решту часу маємо право не відповідати. Хоча сиділи до 1 ночі та теж працювали. У нас був чат виключно для адміністраторів, ми до 9 ранку мали написати, що уже в мережі, бо за кілька прогулів я видавала штрафні. І ми реально весь час списувалися за 5 хв до початку зміни.
Також складно було визначити як працювати, як організувати велику кількість людей. Я хотіла через Discord, але у багатьох такого не було, і ми перейшли у Telegram. Потім Trello реорганізували краще, аби люди легше розуміли, що робити. Потім створили групи у Telegram для скидання готових робіт.
Пізніше, коли все налагодилось, то допомогти людині влитися в команду стало значно легше.
Також складність викликало те, що потрібно весь час показувати результати. Люди працюють тоді, коли вони бачать, що це оцінюється. На початку всі дуже рвалися щось робити, ми стрімко набирали аудиторію. А пізніше, коли аудиторія росла дуже повільно, коли не відбувалося суттєвих змін, більшість просто почали нічого не робити. Статус звичайних учасників. І це не їх провина. Це нормальне явище. Я б вчинила так само.
Далі виклики від людей. Нелегко працювати й зі старшими людьми, тому що вони приєднувалися, брали завдання і зникали. Тобто ігнорували та не відповідали. А от зі сторони молодших такого не було. Вони ввічливо повідомляли, що хочуть піти геть.
Труднощі викликає і “Книжкова Оранжерея”. Його тематика повинна стосуватися написання власних творів. Однак його часто перетворювали на особисті блоги. Це коли людина скидає усе своє життя туди і їй все одно, чи реагує хтось на її контент, чи ні. Багато разів мені доводилося писати в особисті цим людям і давати попередження про порушення правил. Також були люди, що перетворювали чат на ГДЗ. І це мені не подобалося, бо чат переставав бути книжковим. І люди йшли. Реанімувати його важко, особливо, коли я одна. Були й сварки. І коли кличуть тебе рознімати людей, то ти намагаєшся якомога мирніше вирішити конфлікт. У результаті ті, що сварилися, йдуть геть, бо жодна сторона не задоволена рішенням. І таких випадків достатньо.
7. Як ви адаптувалися до змін в інтернет-просторі та поведінці аудиторії?
Варто з обережністю ставитися до такого. Потрібно не злітати з курсу. Ми команда, яка повинна допомагати у написанні, давати поради та ресурси, різні матеріали та інструменти. Ми можемо адаптувати рубрики, контент, але аж ніяк не міняти тематику команди.
У команді були розмови, що треба більше імен. Вони збирають хороше охоплення. Але ми ж не реєстр населення і нам потрібно викладати 1-2 рази на тиждень, а не більше. Також хтось хотів розповідати про діалекти, як писати без помилок тощо. І на такі ідеї казали, що ми не підручник Авраменка. Також нам пропонували розповідати про отрути, як у детективах різні вбивства можна прописати, про різні смертельні хвороби та багато подібного. Ми пояснювали, що не є посібником для вбивць.
Дуже часто комусь хочеться втиснути якомога більше тої теми, яка подобається або цікавить тільки цю одну персону. Головне не злітати з основної тематики. Всі ідеї варто реалізовувати виходячи з неї.
Здається, з цієї причини ми й закріпили за собою саме таке місце, де нас сприймають, як джерело знань про написання і допомогу в цьому ремеслі (як імена, поради, ігри тощо).
А вже теми для цих рубрик обиралися відповідно до того, що часто питає аудиторія. Та й самі рубрики (їх поява та зникнення) теж залежать від того, наскільки будуть добре сприйняті.
8. Чи були критичні моменти, коли проєкт міг припинити існування?
Так, і не раз.
Наша команда побудована таким чином, що коли учасники втрачають активність, заповнити необхідний контент стараються адміністратори. Я своєю чергою покривала усе, що було потрібно.
І як тільки ми вийшли на стабільність, активність учасників почала падати, а за пів року всі перестали працювати. Були люди, що докладали ще зусилля, але і вони, беручи приклад з інших, перестали.
Адміністратори теж учасники та приділяють час команді також за бажанням. Хоч бажання їхнє не зникало, проте створення контенту, який раніше писала вся команда — це складна справа, і вести за собою команду — не обов’язок адміністраторів.
Далі йшла я. Від самого початку створювала найбільше контенту, аби закривати усі прогалини. І попри це в історії “Гербери” були довгі періоди застою. Адже я не завжди мала час, не завжди могла писати дописи та й росту не було. Розуміння, що все почало триматися на мені, демотивувало.
Закинути проєкт не могла, адже це моя дитина, яка подарувала мені безліч всього. Тому періодично знаходила час та сили, аби зробити видимість роботи команди.
Кожен такий підйом після тиші вважався останнім. І тільки на моєму бажанні “Гербера” продовжувала існування. Якби не це, проєкт закрили б ще у 2023 році.
Далі з розробкою нового сайту адміністратори знову показали активність та бажання допомогти. Однак при умові, що підготовка контенту до викладу у Telegram, TikTok та на сайт лишиться за мною.
Тому зараз активно працюють тільки 4 людини.
9. Якими ресурсами ви користувалися на старті? Це була повністю волонтерська ініціатива?
Станом на липень 2022 року більшість ініціатив були саме волонтерськими. Тому заклик до безоплатної роботи в соцмережах був сприйнятий досить таки нормально. Волонтерським він є і на сьогодні.
Першочерговим задумом був не заробіток, а вкладання у розвиток української літературної спільноти. Це вже тепер ми роздумуємо про комерціалізацію.
10. Який із досягнутих етапів розвитку ви вважаєте найважливішим?
Сайт.
Хто б що не казав, а мати сайт — один з важливих компонентів кожного бізнесу. Та й порівнюючи між усім створеним “Герберою”, це найдовша та найвимогливіша частина. Ми витрачали багато часу на розробку, на вивчення нового, на просування та наповнення. Це тисячі рядків коду, десятки годин, безліч аспектів. Так, кількість залучених осіб для цього була не велика, але не варто відкидати факт, що для створення сайту з нуля потрібно мати досвід.
Ми розробляли його з метою перетворити на велику платформу, яка зможе покрити безліч запитів аудиторії. І зараз, аналізуючи збільшення читачів, приходимо до висновку, що завдячувати цьому потрібно саме сайту.
2. Розробка концепції проєкту «Гербера»
1. Як ви визначаєте основну аудиторію "Гербери"?
Я вважаю, що це є люди, які хочуть писати та хочуть писати краще. Зазвичай вікова категорія варіюється від 13 до 24 років. Переважає жіноча аудиторія. Іноді ці люди реалізовують і свої проєкти, такі як візуальні новели, ігри, комікси тощо. Ці випадки можна спостерігати з обговорень в чаті “Книжкова Оранжерея”. Більшість аудиторії студенти та школярі. Решта – це люди різних професій: програмісти, медики, персонал зі сфери самообслуговування, вихователі та вчителі тощо.
2. Чи є автори або читачі, які завдяки "Гербері" досягли певного успіху? (Наприклад, почали писати або навпаки завершили працю)
Так, є. Беручи до уваги кількість читачів, які слідкують за ними, робимо висновки, що “Гербера” — корисний ресурс для авторів та читачів, які цікавляться темами створення власних історій. А це свідчить, що багато людей пише. Випадків про початок написання зустрічала більше. Оскільки це легше, ніж завершити рукопис. Не всі доходять до фінішу.
Спостерігаючи за коментарями, помічаємо читачів, які часто діляться про прописаних ними героїв, світів, ситуацій, тобто займаються активною аматорською письменницькою роботою. Часто дякують за допомогу у прописанні деталей, яких їм не вистачало.
3. Які головні цінності "Гербери", котрі вона несе письменникам?
Це те, що написання — творчість, яка вимагає багато часу та праці задля хорошого результату. Навіть під час самого процесу втілення історії, автори часто мають справу з різними блоками, такими як втрата натхнення, втома від письма, нерозуміння, що робити далі, як зробити персонажів більш живими, як перенести те, що малює уява, на папір тощо. І ми стараємось показати, що готовий рукопис — це справді величезна праця. І це нормально писати довго, нормально писати погано, нормально не знати чогось, нормально брати перерву від цього, нормально переписувати, нормально редагувати, нормально помилятися і так далі. Тому й ми працюємо для того, щоб допомогти авторам у таких ситуаціях. Ми намагаємося подавати контент, який би зумів відповісти на часті запитання, дати поради для написання і для самого процесу створення рукопису, показати можливості прокачати свої навички, дати знання з різних жанрів та про персонажів.
4. Чи плануєте ви активніше залучати аудиторію, наприклад, через воркшопи чи вебінари?
Ні, зараз такого не плануємо. Це не наші формати залучення аудиторії.
5. Як "Гербера" взаємодіє з іншими платформами або проєктами в літературній сфері?
“Гербера” не має досвіду співпраці з іншими платформами чи проєктами, якщо не брати до уваги взаєморекламу з кількома книжковими каналами.
6. Як ви вимірюєте успіх "Гербери"? Це кількість авторів, читачів чи якість взаємодії?
Оскільки ми ще маленька команда, то вимірюємо в кількості читачів. Сюди можна віднести кількість користувачів на сайті, підписників у Telegram та TikTok, їх реакції на наш контент, взаємодія з ним.
Також до нас неодноразово зверталися про бажання використати інформацію про наш контент та використати самі матеріали для виконання наукових робіт чи певних доповідей. Були звернення від інших сайтів чи каналів про взаємну рекламу.
Все це мотивує і вказує, нехай на маленький, але успіх.
7. Які зміни ви плануєте для того, щоб краще підтримувати письменницьку спільноту?
Якщо раніше ми хотіли у соцмережах просувати корисний контент про письмо, то тепер хочемо змінити цей напрямок. Соцмережі стануть більш зосереджені на просуванні вебсайту, який буде великою платформою, що зможе зібрати усіх авторів в одному місці. Такий підхід набагато кращий, оскільки майже всі користуються різними онлайн-сервісами. Це зручно з декількох причин: легко знайти потрібне; можливість мати власний робочий простір, прив’язаний до акаунту; легкість знайти та відкрити (це вимагає тільки один клік). Тому ми впевнені, що такі зміни позитивно вплинуть не тільки на спільноту, але й на команду.
3. Аналіз і залучення цільової аудиторії проєкту «Гербера»
1. Який контент отримує найбільше відгуків?
Під час відповіді на це запитання, я б хотіла виділити найбільш популярний контент у кожній соцмережі та на сайті. Тому що деякий контент найкраще проявляє себе в одному форматі, а інший в іншому.
Візьмемо до уваги TikTok. З усіх типів контенту формат коротких відео найкраще підійшов для імен.
На фото представлено найпопулярніші відео за весь час. З 12 відео 8 присвячені іменам.
У Telegram найбільше відгуків отримують статті. Вони збирають найбільше поширень та реакцій.
Приклад аналітики останнього допису.
Тепер поговоримо про сайт. На сайті найпопулярнішими є імена та статті. Це можна сказати, переглядаючи аналітику найпопулярніших сторінок за останні 28 днів.
Підсумовуючи, найпопулярнішим контентом є статті та імена. Це означає, що під час написання текстів людей частіше цікавлять поради та знання про те, як краще прописати щось, та імена для персонажів.
2. Які формати контенту плануєте розвивати далі?
Для Telegram плануємо розвивати формат дописів з фото. Таке оформлення краще привертає увагу, пояснює суть допису без його читання та візуально сприймається краще.
Для TikTok формат фото став хорошим рішенням та довів, що може збирати такі ж перегляди, як і відео. Перейти на формат фото варто було задля зменшення часу на створення контенту для цієї соцмережі. Та аналізуючи залучення різних форматів, фото показало кращі результати, менші витрати та є візуально приємнішим і зручнішим.
3. Чи досліджуєте ви ринок, щоб адаптуватися до трендів?
Так, ми стараємося аналізувати ринок та адаптуватися до змін. Це відбувається, скажімо так, випадково. Наші учасники є любителями книжкового контенту. Часто вони можуть пропонувати ідеї під впливом трендів. Ми прислухаємося до всього, аналізуємо їх та приймаємо рішення. Наприклад, літом 2022 року ми спостерігали, як багато команд показували свої залаштунки у гумористичному характері. Це гарно залучало аудиторію та розкривало, що команда — це не просто колеги, це дружній колектив. Такі відео ставали гарним інструментом для того, щоб підштовхнути людей приєднатися до команди. Адже вони руйнували упередження, ніби все настільки серйозно, що “це можливо не для мене”. Ми підхопили цей тренд та виклали серію відео.
Потім вийшла ще серія гумористичних відео про наш колектив.
Вечірні посиденьки теж утворилися завдяки запозиченню ідеї. Протягом деякого періоду ми спостерігали як кілька каналів викладали час від часу запитання для обдумування. Наприклад, “Які ваші цілі залишаться тільки мрією?” або “Які 3 бажання ви загадали б у джина?”. Нам сподобалася ця ідея. Таким чином утворилися Вечірні посиденьки, де ми пишемо книжкові запитання.
Якщо провести паралель між 2022 і 2024 роком, то можна зробити наступні підсумки.
У 2022 році конкуренції майже не було. Тому виклад будь-якої рубрики часто був успішним. У 2024 році ми стали прискіпливішими до вибору контенту. Зараз з'явилося багато блогерів, які говорять на схожі теми. Тому ми намагаємося видавати якісніший контент, використовувати різні інструменти залучення (наприклад, сайт), обирати ті рубрики, які допоможуть виділитися і краще представити нашу тематику.
4. Формати контенту проєкту «Гербера» та їх ефективність
1. Як ви організовуєте роботу волонтерів?
При створенні команди важливим аспектом було чітко організувати людей, розподіливши між кожним свої обов'язки.
Після перших двох днів нас стало більше півтора десятка, тому роль адміністратора була введена швидше, ніж планувалося. Це людина, яка закріплювалася за певною соцмережею. Адміністратор TikTok відповідав за всіх відеомейкерів. Він розподіляв завдання, приймав роботи та відповідав за публікацію відео. Адміністратор Telegram мав відповідати за сценаристів та редакторів. В обов'язки входила перевірка робіт, публікація у канал, прийняття нових учасників та перевірка їх тестових робіт. З появою сайту у нас з'явився адміністратор закріплений за ним. У цього адміністратора не було людей під керуванням. Його задача — виклад матеріалів, просування та налаштування сайту.
Тепер детальніше розглянемо ролі.
Сценарист може писати сценарії як для Telegram, так і для TikTok. У нас створено дві групи, куди надсилають виконані роботи.
Редактор займається редагуванням двох типів сценаріїв та надсилає у відповідну групу готові роботи.
Відеомейкер на основі сценарію для TikTok робив відео. Йому також необхідно шукати відео- та фотоматеріали, музику. Перед надсиланням готової роботи, її повинен затвердити адміністратор TikTok.
Перелік завдань у додатку Trello. Там розміщується наша дошка. Вона складається з багатьох колонок. Кожна картка є окремим завданням. Її мітки позначають соцмережу, для якої це завдання призначене. В описі знаходяться вимоги до завдання, шаблон оформлення та шаблон надсилання готової роботи. Також ми прикріпляємо необхідні матеріали.
Якщо хтось вирішує взяти завдання, він прикріпляє себе до нього. Потім перетягує у відповідну колонку.
Кожна тема від початку ідеї до викладу в обидві соцмережі проходить багато етапів. Спочатку ми оформляємо саму тему. Далі її бере сценарист та перетягує у колонку під назвою “У процесі написання”. Опісля готовий сценарій повинен пройти перевірку, перш ніж редактор зможе його взяти. Після редагування роботу очікує модерація. Це коли ми ділимо тему на окремі відео для TikTok та на окремі дописи для викладу у Telegram. Як тільки те чи інше ми публікуємо, то картка відправляється в архів.
2. Які вимоги ви висуваєте до членів команди?
Найважливішою є уважність до поставленої задачі. Здавалося б, доволі елементарне поняття. Проте більше ніж 50% робіт новачків ми могли повернути, оскільки не всі пункти були виконані. З досвідом такого ставало менше.
Далі буде старанність. Ми не змушуємо брати завдання, проте очікуємо акуратного виконання. Маємо на увазі правильне оформлення та якість виконання.
Третім назвемо вміння працювати у команді. Сюди входить вміння комунікувати між усіма учасниками команди, попереджати стосовно форс-мажорних обставин, якщо за тобою закріплені завдання тощо.
Ну й останнє, це бажання бути частиною цієї спільноти. Дуже круто, якщо тобі подобається те, що ти робиш.
Стосовно новеньких. Зараз ми не набираємо учасників. Проте раніше нашою вимогою було хороше знання української мови та вік більш як 16 років.
Коли людина виявляла бажання приєднання, ми давали їй тестове завдання відповідно до ролі, на яку вона претендувала. На основі виконання ми оцінювали, наскільки уважно людина прочитала вимоги, наскільки акуратно оформила роботу, який рівень її вмінь тощо.
На ранніх етапах поріг входу був низьким і попасти у команду міг кожен. Зі збільшенням команди та зростанням аудиторії з'явилися тестові завдання та вимоги.
3. Як відбувається комунікація всередині колективу?
Для цього ми створили приватний канал команди. У ньому я та адміністратори публікуємо важливі новини та наші досягнення. У чаті обговорення до цього каналу відбувається спілкування між усіма учасниками команди.
Адміністратори мають список учасників та їх нікнеймів у Telegram. Це дозволяє нам комунікувати з кожним особисто. Також кожен учасник знає нікнейми усіх адміністраторів та мій, щоб звернутися при потребі.
4. Як ви забезпечуєте довгострокову участь волонтерів у проєкті?
Тут потрібно враховувати те, що це безоплатна праця. Тобто уся участь людей — це їхнє бажання.
Аби бажання учасників бути частиною команди не зникало, потрібно дотримуватися деяких принципів:
1) Результат. Кожен хоче бачити, що його праця приносить результат. Тому ми кожного дня чи тижня старалися викладати перелік досягнень у наш канал команди на поточний час. Сюди входили кількість підписок у кожній соцмережі та ще кілька цифр.
2) Куди рухаємося далі. Ми старалися формувати чіткі та детальні кроки, які реалізували наші цілі. Тільки тоді бажання не зникає, коли ти точно знаєш, навіщо ти це робиш.
3) Чим більша роль, тим більше відповідальності. Це означає, що як учасник команди, ти можеш брати завдання, коли є час і бажання його виконати. Але як адміністратор, ти маєш обов’язки, яких повинен дотримуватися. І якщо ми не встигаємо підготувати контент для викладу, адміністратори повинні самі його зробити. Я ж допомагаю з тим, що не встигають адміністратори та також роблю заготовлення наперед. Хочемо сказати, що така модель поведінки показує приклад того, що у команді активно працюють учасники. Тобто адміністратори зі мною підтримують ось цей процес роботи навіть тоді, коли більшість перестали проявляти актив. Все одно це мотивує певну частку учасників.
5. Які виклики пов’язані з волонтерським характером проєкту?
Найбільш помітним є швидкий прихід та відхід учасників. Іноді бажання бути частиною команди зникало за кілька тижнів і учасник виходив з неї. Деякі залишалися довше, але без значних результатів їх мотивація падала і вони припиняли проявляти активність. Ми ставимося до цього з розумінням, оскільки участь кожного несе суто волонтерський характер.
Ще одним викликом є час виконання завдання. Деякі роботи можуть надсилатися через місяць, деякі через тиждень чи декілька тижнів тощо. Довгий час виконання не завжди означає якість та відсутність правок. Однак якщо правки все-таки присутні, то це ще збільшує термін. Така невизначеність ускладнює створення контент-плану та можливість швидко покривати запити аудиторії. Якщо тільки один етап займає місяць, то скільки пройде часу, поки ми підготуємо тему, яку запропонував підписник? Відповідь: дуже багато.
Також можемо назвати вибірковість завдань. Завдання з рубрик “Ігри для письменників”, “Цитати”, “Мовні хвилинки” дуже швидко розходилися, залишаюся довгий час “пилитися” більш важливі рубрики, такі як “Стаття”, “Імена” тощо. І задля уникнення цього ми намагалися самі підбирати завдання учасникам, проте це не завжди виходило.
Стабільність проєкту припинила майже всю активність. Коли кількість підписників в акаунтах перестала рости, то впродовж наступних пів року учасники припинили брати нові завдання. Майже все впало на наші з адміністраторами плечі, тому час від часу “Гербера” переживала період застою, коли нічого не викладалося.
6. Як ви долаєте конфлікти чи непорозуміння в команді?
Таких ситуацій у нас майже не було. Проте, коли таке відбувалося, намагалися вислухати обидві сторони та прийняти відповідне рішення.
7. Чи плануєте ви перейти до часткової комерціалізації для підтримки проєкту?
Так, плануємо це реалізувати у найближчому майбутньому. “Гербера” існує більше 2-х років і кожен з учасників втрачає інтерес до справи, яка повільно розвивається та потребує сил і часу. Те, що з’явився новий сайт (серпень 2024 року), стало поштовхом навіть для адміністраторів відновити свою активність. Однак про інших учасників ми не можемо цього сказати. Більшість з нас прийшли до думки, що проєкт закриється, якщо не зможемо монетизувати та оплачувати працю. З усіх “відроджень “Гербери” після довгої тиші” це стало останнім.
5. Популяризація літературної творчості на платформі «Гербера»
1. Як ви обираєте інструменти для просування?
На основі власного досвіду.
Оскільки я відповідаю за команду і часто віддаю конкретні рішення, що робити кожному, то вибирати інструменти потрібно такі, якими зможу ефективно керувати.
TikTok і Telegram обрала, адже раніше я мала справу з цими соцмережами, тобто найбільше проводила у них часу і бачила, як свої канали ведуть інші. Сайт обрала виходячи зі спеціальності. Телеграм-бот теж, адже раніше хотіла писати їх, але в цьому випадку був використаний конструктор.
2. Чи маєте ви плани для розвитку офлайн-заходів, таких як зустрічі або літературні читання?
Організація офлайн-заходів непросте заняття. Поки що ми не розглядали таку можливість. Не буду категорично говорити ні. Всяке може статися у майбутньому, однак про таке ми ще не задумувалися. Наразі ми зосереджені на просуванні себе. І не просто як команди, яка буде допомагати з написанням, а як щось більше, що дасть можливість кожному показати свою творчість та монетизувати її. Для цього офлайн непотрібний. Ера технологій забезпечила нас можливими ресурсами для втілення мрій онлайн.
3. Який відгук ви отримуєте від читачів про роботу проєкту?
Позитивний. Зазвичай люди дякують за те, що ми робимо. Це одна частина, найбільша. Інша частина — це коментарі задля обговорення теми чи дискутування стосовно певного питання.
Негативних відгуків не пам'ятаю. Бувало кілька разів, що вказували, де ми помилилися щодо написаного (1-2 рази було за ці 2+ роки). А так, щоб негативних, то ні.
4. Наскільки важко використовувати соціальні мережі для популяризації проєкту?
Коли одна соцмережа, то не дуже й складно. За місяць ведення ти будеш знати, як і що робити, аби гарно просуватися. Але реальність така, що часто однієї мережі недостатньо.
Ми почали вести TikTok. І проблема в тому, що те, що викладаємо в одну соцмережу не підходить для іншої. Всюди різні формати. І контент потрібно підлаштовувати окремо до всього також. Не всі рубрики були й в Telegram і в TikTok. Деякі були створені виключно для однієї соцмережі.
Ще грає роль популярність. У Telegram стати популярними з нуля важко. Створити спочатку TikTok було вдалим рішенням. Він давав перегляди й ми змогли набрати аудиторію у Telegram.
Ще є Twitter (зараз вже Х), Facebook та Threads. І YouTube. Можна вести всюди. Але потрібно мати на увазі, що стаття для кожної соцмережі буде мати геть різний формат та оформлення. Будуть загальні рубрики на всі соцмережі, і такі, що підходять виключно одній. Кожна соцмережа має свої алгоритми просування, які варто враховувати. У кожній соцмережі можуть бути коментарі та іншого роду реакції. І потрібно приділяти час на спілкування з аудиторією.
Також врахуємо, що потрібно створювати контент-плани. У нас є загальний для Telegram. Тут доведеться для кожної соцмережі підлаштовувати інший контент-план та шукати ідеї.
Якщо вас багато, і до кожної соцмережі долучити одну-дві людини, то ще більш-менш можна з цим впоратися. Але коли це все веде одна чи дві людини — дуже важко.
5. Чи плануєте ви впроваджувати нові інтерактивні формати, наприклад, подкасти чи відео?
На початку створення команди ми часто порушували це питання. Були розмови за YouTube, де б випускали відео на цю тему. Пізніше ми познайомилися з дівчиною, яка один раз озвучила нашу статтю. Думали, можливо такий формат непогано підійде. За подкаст теж була мова.
В усіх випадках ми відмовлялися від цього. Це час і праця. І на той момент ми не могли таке собі дозволити.
Зараз ці питання не підіймаємо, адже хочемо чимшвидше просунути та розвинути сайт.
6. Актуальні виклики та перспективи розвитку проєкту «Гербера»
1. Що для вас є найбільшою гордістю в межах "Гербери"?
Напевне, це аудиторія та сайт.
Перше — це аудиторія. Тобто люди, яким подобається те, що ми робимо, які готові рекомендувати “Герберу”, які знають про нас та звертаються за допомогою тощо. Неважливо, що б ми робили — якщо не буде людей, кому це робимо, то наші зусилля марні. Наша аудиторія дарує нам ту популярність і так зване місце у цій сфері.
Друге — це сайт. Ми пишаємося ним, оскільки вважаємо, телеграм-канал і акаунт у TikTok — це те, що вести може кожен і набрати там непогану аудиторію. Зробити сайт — зовсім інша справа. У всіх випадках ми робили його самотужки. Оскільки я програміст, то вивчаю розробку сайтів. І ріст дизайну та функціоналу сайтів — це також ріст і моїх умінь. Із сайтом мені допомагає адміністратор.
2. Чи є у вас стратегія щодо розширення аудиторії?
Скажімо, так. Наша стратегія полягає в тому, щоб давати аудиторії те, що потрібно. Спочатку ми надавали статті та імена. Тепер додали ідеї для просування книг у соцмережах. Далі будемо намагатися запровадити форум. Та з кожним кроком додавати новий функціонал на сайт. Нам сподобалася фраза одного з адміністраторів: “Спочатку навчаємо, далі комунікуємо, а потім пожинаємо плоди”. Зараз ми готуємося перейти на “комунікуємо”, коли запровадимо коментарі та форум. А ось третій етап — “пожинаємо плоди” — стосується можливості публікувати книги.
Маленькими кроками ми намагаємося закрити потреби аудиторії. Це і є наша стратегія. Наскільки можливо, настільки розширюватися і вкорінюватися у цій ніші. Зараз про нас знає більше людей, радять одне одному і це неймовірно. Наша аудиторія зростатиме у міру того, скільки їхніх потреб ми зможемо задовольнити. Будьмо чесні, зараз на ринку мало є такого, що б могло скласти нам конкуренцію. Ми у процесі розвитку цієї сфери. І хочеться бути першими, хто зможе запропонувати розв'язання певних проблем.
3. Як ви оцінюєте результати роботи проєкту за останній рік? (2024)
Я б поділила останній рік на дві частини. До серпня і після.
Те, що було до серпня, я б оцінила як низькі результати. Це був період, коли ми стояли на місці та викладали суто у Telegram і тільки тому, щоб про нас не забули й щоб утриматися. Не могла зробити інакше, тому що і для мене був складний період. У серпні спитала друга (адміністратора), чи не проти робити сайти на замовлення і найпершим нам у портфоліо додати “Герберу”. Ми випустили сайт, я видозмінила опісля вигляд оформлення для дописів, змінила оформлення відео у TikTok. І справи стрімко почали рости. У перший тиждень ми бачили, як на сайт заходить до 5-10 людей на день. Я тоді ще не знала за SEO-просування (просування у пошукових результатах) і коли налаштувала усе, то кількість відвідувачів зросла до 20 вдень. Це було також завдяки Telegram та TikTok, де анонсували усе викладене. Зараз ми оновили його, дали можливість реєструватися. І тому ці пів року мали найкращий результат з усіх попередніх.
Так, я могла б навести у приклад, що ми стрімко розвивалися у перші пів року, як створилися, але якраз ці останні пів року по-справжньому були найкращими та найуспішнішими. Ми змогли не тільки збільшити популярність, але і якість контенту. Статті стали вичерпними, оформлення кращим, сайт зручним, ми намагаємося уважніше чути аудиторію тощо.
4. Чи є у вас плани залучити партнерів або спонсорів?
Кілька разів у команді підіймалося таке питання. Однак на теперішній час ми цим займатися не будемо. Спонсори та партнери — не так легко, як можна подумати. Потрібно працювати на результат, який ми очікуємо.
Зараз ми вільні у тому, що робимо. Самі ставимо рамки та цілі. І неважливо від результату досягнутих цілей, ми все одно будемо продовжувати у тому напрямку, який оберемо. Мені подобається такий хід подій.
5. Які нові цілі або ідеї ви плануєте реалізувати в "Гербері"?
З появою сайту, а тепер і реєстрації користувачів, весь акцент змінився в бік саме сайту. Зараз ми інформаційний портал. Однак плануємо додати взаємодію користувачів (книги, форум, власні статті, вакансії тощо), що перетворить “Герберу” в соцмережу. Тепер нас цікавить переважно активність на сайті, а Telegram та TikTok стали інструментами збільшити охоплення і розповісти про себе.
