Впорядковуючи хаос. Образотворче мистецтво як інструмент набуття власної думки

Це початок мого великого есе про застосування образотворчого мистецтва для розуміння власної позиції відносно понять, зв'язок з якими ми переживаємо емпірично. Для мене важлива конструктивна критика та думка читачів, оскільки я прагну покращити якість знання викладеного у цьому та наступних розділах.

Насправді фізична смерть мала б стати самою великою трагедією для нас як для свідомих істот, проте людство попри гротескність перспектив, продовжує демонструвати всією палітрою своєї діяльності, що для нас існують набагато значніші речі за особистий кінець існування. Те, що ми називаємо нашим світом - пережило стільки загублених у небутті життів, що, в сутності, активність, яку ми тут здійснюємо - нагадує кібернетичний неошабаш на гігантському кладовищі. Наш світ в абсолюті божевільний, оскільки божевілля - властивість живої матерії.

Щоб зрозуміти це - погляньмо на принцип, який привів нас до місця, з якого ми з вами аналізуємо реальність - природного відбору. Сенс цього принципу полягає у набутті наступними поколіннями рандомних фізіологічних властивостей, які іноді приживаються, стають в пригоді для створінь та дозволяють просувати їм свій генофонд у покоління, а іноді навпаки приводять створіння до загибелі… попри значні розбіжності у поглядах з паном Докінзом, більш доречної метафори ніж “Сліпий годинникар” для цього процесу у мене не вдалось знайти.

Corpus Hypercubus (1954).jpg
Сальвадор Далі. “Гіперкубічне тіло“

Сам факт того, що еволюція змушує нас мутувати в непередбачуваних напрямках можна назвати божевіллям, але контрольованим, в міру того, що з часом певна кількість цих процесів не приживається та особи, яким деякі з них властиві - не здатні відтворити свої гени далі. Аналіз, в сутності, створює систему для розподілу та розуміння божевілля, аби те отримало сенс. Якби будь-яка матерія створена творчою силою природи завжди могла безперешкодно співіснувати зі світом - поняття прогресу не мало б існувати, оскільки не існувало б відносності, по якій прогрес вимірюється, аналітичний метод при таких обставинах просто не міг розвинутись.

Якщо поглянути на природний відбір в розрізі сучасного розвитку, можна дійти до невірного висновку, що він відійшов на задній план, оскільки в порівнянні з минулими поколіннями - наше відрізняється розквітом гуманних цінностей та великим зростанням населення.

Насправді капіталізм допоміг перенести відбір у контекст економічної гонки, де виграє той, хто демонструє найкращі навички розумової адаптації, лідерства, здатності нелінійно застосовувати вхідну інформацію. В парадигмі капіталізму, люди чиї фізіологічні характеристики сприяють розвитку описаних вище параметрів - отримують значну перевагу і можливість передавати більшу кількість генетичних зразків у наступні покоління.

Звісно, мені як автору важко апелювати категоріями гуманності, живучи в країні, де йде інтенсивна війна, існують концтабори, від обстрілів гинуть маленькі діти і вони ж стають жертвами сексуального насилля зі сторони агресора, відповідно, вважаю за необхідне внести уточнення, що мова йде про західні країни, яких описані вище явища поки не стосуються безпосередньо, через віддаленість від епіцентру подій.

Одначе, поняття “гену” також вийшло за рамки виключно біологічного явища завдяки другій сигнальній системі, оскільки знання можуть передаватися від свідомості до свідомості, дублюватися та мутувати в форматі “мемів”, тому домінанти капіталістичної системи навіть не маючи дітей - можуть бути активними джерелами поширення “геному” своєї свідомості. 

Творче безумство природи перенеслось в інформаційну реальність на ряду з іншими елементами еволюційного механізму і в описаному вище розборі економічної дійсності означає ту саму “нелінійність” як здатність інформації мутувати та набувати неочікуваних якостей - відповідно до чого виникає питання: як отримати безпосередній доступ до нашого творчого потенціалу, щоб цей процес був більш свідомим? Якими засобами можна побудувати індивідуальну нелінійну інтерпретацію явищ з застосуванням уже наявного досвіду? Я поділюсь методом, який створив для цього у наступних розділах, але не можу гарантувати, що це обов’язково спрацює саме з вами через те, що існують індивідуальні розлади пізнавальних функцій, які зменшують можливість людини мислити образно, а саме явище образного мислення є основою мого методу, проте навіть в такому разі, цей твір може допомогти вам виявити подібні властивості свідомості/мозку.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Yurii Sereda
Yurii Sereda@yura

44Прочитань
4Автори
1Читачі
Підтримати
На Друкарні з 6 червня

Більше від автора

Вам також сподобається

  • [ АVANT ] - ОповIDки (або філософські есе Di) #1

    Новий Світ потребуватиме Авантюристів, потребуватиме Особистість, що бажає привнести щось своє, щось надихаюче інших та щось нове. Довгі періоди експериментів та випробувань навчили мене не боятися моїх ям, котрі найчастіше були викопані мною ж. Я став OpenMind.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • "Male" or "female" gaze?

    Ми бачимо жінок у фільмах, читаємо про них в книжках, захоплюємось ними, коли бачимо у соцмережах. Ми рівняємось на них. Але хто і як створює ці жіночі образи? На чий погляд ми рівняємось? 🤔 Розказуємо про те, що таке male gaze (чоловічий погляд)

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • До появи нової "Загубленої людини”

    Цей текст являє собою ознайомлюючий аналіз, філософії екзистенціалізму написаний у лютому 2023 року. Планувалося, що він буде опублікований напередодні річниці війни, як особиста рефлексія на “нову реальність”. Нині вже лютий 2024 року, проте сутність публікації не змінилась.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія

Коментарі (0)

Підтримайте автора першим.
Напишіть коментар!

Вам також сподобається

  • [ АVANT ] - ОповIDки (або філософські есе Di) #1

    Новий Світ потребуватиме Авантюристів, потребуватиме Особистість, що бажає привнести щось своє, щось надихаюче інших та щось нове. Довгі періоди експериментів та випробувань навчили мене не боятися моїх ям, котрі найчастіше були викопані мною ж. Я став OpenMind.

    Теми цього довгочиту:

    Роздуми
  • "Male" or "female" gaze?

    Ми бачимо жінок у фільмах, читаємо про них в книжках, захоплюємось ними, коли бачимо у соцмережах. Ми рівняємось на них. Але хто і як створює ці жіночі образи? На чий погляд ми рівняємось? 🤔 Розказуємо про те, що таке male gaze (чоловічий погляд)

    Теми цього довгочиту:

    Фемінізм
  • До появи нової "Загубленої людини”

    Цей текст являє собою ознайомлюючий аналіз, філософії екзистенціалізму написаний у лютому 2023 року. Планувалося, що він буде опублікований напередодні річниці війни, як особиста рефлексія на “нову реальність”. Нині вже лютий 2024 року, проте сутність публікації не змінилась.

    Теми цього довгочиту:

    Філософія