Ми народжуємося, і в нас ніхто не питає: чи ми хотіли б цього? Гадаю, що це не зовсім справедливо. Як би світ був раєм – тоді – це була б інша справа. Проте світ більше схожий на пекло, аніж на рай. Жорстокість, вбивства, насилля, війни. І ще хвороби, хвороби, хвороби. Скажіть, ви хотіли б жити, як би ви знали, що вас чекає війна; або хвороба, котра не дасть вам нормально (я вже не кажу гарно) жити, яка примусить вас думати про смерть? Мабуть, що ні… Ви краще б залишилися невиконаним проектом, або ніколи б не покинули небуття.
Існує розповсюджена теорія, що ми ні не народжуємося, ні не помираємо. Ми просто переходимо із одного стану в інший, реінкарнуємося, так би мовити. Гарна теорія… Проте, чому ми не можемо свідомо зробити свій вибір? Гадаю, що кожен з нас би вибрав собі місце по-краще, та обрав би собі бажані таланти. Однак, ми не пам’ятаємо навіть стан переходу із смерті в життя. Тож, чи існує він взагалі?
Я досить довго вірив у Бога, і, мабуть, продовжу вірити. Оскільки хочу віднайти спокій… проте чи я хочу вічно жити? Це ще те питання. Що ми будемо робити у раю? Яке воно життя після смерті? Гадаю, того пекла, що на землі – мені вистачить, та чи заслуговую я на рай? Я людина не безгрішна, проте я прошу вибачення у Бога за свої гріхи. Кажуть, що Бог приймає не праведників, а грішників, котрі каються. Що ж – це мій шлях…
Кажуть, що треба спочатку померти, щоб вічно жити. Тоді навіщо нам це життя? В часи війни, життя нічого не варте, тебе можуть вбити щогодини, щохвилини, щосекунди. Люди вічно воювали, проте вони завжди гадали, що це трапиться з кимось іншим, не з ними. Бог створив людину, та помістив їх у рай, сатана дав у руки їм зброю, та запропонував шлях до пекла. Люди вибрали друге. То чому Бог не вб’є сатану? Чому наш світ такий неідеальний?
Ми заслуговуємо на те, в що віримо. І, якби не було Бога – то Його було б слід вигадати. З вірою у краще, можна багато чого перенести та пережити. Це той опіум, що дає нам сил жити. Люди завжди вірили у богів, або ж просто їх вигадували.
Творець має існувати… або ж я просто цього хочу. Віра ґрунтується на свідомому виборі, і аж ніяк не на сліпому слідуванні релігійних правил. Віра – це те, що всередині, те, що в голові і те, що в серці.
