Я -вітер

Ти сприймай мене ніби я вітер,
Що легені наповнює на зорі
І легенько так гладить повіки,
Залишаючи лоскіт і трепет на твоєму лиці.

Ти сприймай мене ніби я вітер,
І мій голос лунає десь постійно в тобі,
Так тихо, що зовсім не чуєш літер,
Та ти все правильно зрозумів.

Ти сприймай мене ніби я вітер,
Той, що може зривати голову,
Той, що може здіймати порох,
Той, що може перехопити подих,
Той, що може вести з тобою розмови,
Той, що може підняти спогади,
Той, що може дивитись на тебе як в дзеркало,
Той, що може залишитись за вікном, як смеркне,
Той, що можеш пустити ти в дім,
Той, що може залишитись в нім,
Той, що може у тобі набутись,
А тоді піти й не повернутись.

Ти сприймай мене ніби я вітер.

Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Julia Roy
Julia Roy@Julia_Roy

Така

387Прочитань
3Автори
15Читачі
На Друкарні з 9 червня

Більше від автора

  • Драма вибору

    Історична драма нашого буття

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Десь між

    я є частиною твоєї прози

    Теми цього довгочиту:

    Поезія
  • Крок крізь мене

    Це подорож у глибини внутрішнього світу, де кожна емоція — це хвиля, кожен крок — це виклик, а сила прихована за незліченними гранями власної сутності. Це мій шлях до прийняття себе, зіткнення зі страхами та відкриття потужної енергії, яка вирує всередині.

    Теми цього довгочиту:

    Вірші

Вам також сподобається

Коментарі (1)

Вам також сподобається