Ми звикли вважати серцево-судинні захворювання головними «вбивцями людства». Проте рідко замислюємося над причинами їхнього стрімкого поширення. Уже понад 20 років саме ці хвороби залишаються основною причиною смертності у світі, попри значний розвиток медицини.
Одним із ключових чинників ризику є хронічний стрес. Страх за власне життя, безпеку близьких, економічна та політична нестабільність створюють постійне психологічне напруження. Важливу роль у цьому процесі відіграють засоби масової інформації.
Дослідження Каліфорнійського університету в Ірвайні, проведене після теракту на Бостонському марафоні 2013 року, показало несподіваний результат: люди, які багато годин поспіль стежили за новинами про трагедію, часто переживали сильніший стрес, ніж ті, хто безпосередньо перебував поруч із місцем події. Багаторазове переглядання тривожних сюжетів посилює страх, тривогу та ризик розвитку посттравматичного стресового розладу.
Наукові дані свідчать, що постійне споживання негативних новин може негативно впливати не лише на психіку, а й на фізичне здоров’я. Тривале перебування у стані страху підвищує ризик інфарктів, інсультів, серцевої недостатності, діабету, онкологічних захворювань, депресії та інших серйозних порушень.
Дослідники наголошують: на відміну від самої травматичної події, яка має обмежений у часі характер, інформаційний потік може роками підтримувати відчуття загрози. Повторення шокуючих кадрів і тривожних повідомлень змушує людей знову й знову переживати страх, що поступово перетворює гострий стрес на хронічний.
Саме тому автори досліджень закликають медіа відповідально ставитися до висвітлення трагічних подій та попереджати аудиторію про шокуючий контент. За їхніми висновками, надмірне поширення матеріалів, які викликають страх і тривогу, може завдавати суспільству не меншої шкоди, ніж сама подія.
Окрему увагу автор приділяє використанню в інформаційному просторі емоційно забарвлених термінів, таких як «культ», «секта», «тоталітарна секта» чи «деструктивний культ». На думку низки дослідників релігії, ці поняття часто застосовуються без чітких наукових або юридичних підстав, формуючи у суспільстві упередження та страх.
Згідно з наведеною позицією, систематичне поширення інформації, що викликає тривогу та почуття небезпеки, може розглядатися як форма психологічного впливу на суспільство. Мета такого впливу — створення атмосфери страху, яка полегшує керування громадською думкою та поведінкою людей.
За останні десятиліття у світі значно зросла кількість психічних розладів, випадків гіпертонії, інсультів, інфарктів та онкологічних захворювань. ВООЗ повідомляє, що кількість людей із підвищеним артеріальним тиском з 1990 по 2019 рік подвоїлася. Хронічний стрес є одним із чинників, що сприяє таким процесам.
Головний висновок полягає в тому, що інформація впливає не лише на наше уявлення про світ, а й на психічне та фізичне здоров’я. Тому важливо критично оцінювати новини, звертати увагу на їхню достовірність і усвідомлювати наслідки тривалого перебування в інформаційному середовищі, побудованому на страху та тривозі.
Джерела
Всесвітня організація охорони здоров’я. Основні причини смерті та інвалідності у світі (2000–2019). WHO, 2020.
Centers for Disease Control and Prevention. Heart Disease Facts. CDC, 2024.
Holman E. A., Garfin D. R., Silver R. C. The Media’s Role in Broadcasting Acute Stress Following the Boston Marathon Bombings. Proceedings of the National Academy of Sciences, 2014.
Silver R. C., Holman E. A., Andersen J. P. та ін. Mental and Physical Health Effects of Acute Exposure to Media Images of the September 11, 2001 Attacks and the Iraq War. Psychological Science, 2013.
Holman E. A., Silver R. C., Poulin M. Terrorism, Acute Stress, and Cardiovascular Health: A 3-Year National Study Following the September 11th Attacks. Archives of General Psychiatry, 2008.
Wasterman P., IJzermans C. J., Dirkzwager A. J. E. The Role of the Media and Media Hypes in the Aftermath of Disasters. Epidemiologic Reviews, 2005.
Всесвітня організація охорони здоров’я. Перший звіт ВООЗ про руйнівні наслідки гіпертонії та шляхи боротьби з нею. WHO, 2023.
Global, Regional, and National Burden of Stroke and Its Risk Factors, 1990–2019. The Lancet Neurology, 2021.
Кантеров І. Я. Нові релігійні рухи. Дослідження термінології «культ», «секта», «деструктивний культ» та її використання в медіа.
Crocq L. Terrorism and the Media: Emotional Impact of Images of Violence. Perspectives in Psychiatric Care, 2002.
