Почнемо ще до його зародження? А що, мені обирати.
Спробую коротко.
Ще до початку
У всесвіті дуже схожому на наш, один неймовірно розумний вчений мав багато ресурсів для проведення своїх експериментів. Відкривши абсолютно всі елементарні частинки, з яких складається всесвіт, через деякий час тей зрозумів, що з цього можна скласти формулу, він зробив це, створив формулу чотиривимірного фракталу, де всі елементарній частинки взаємодіяли між собою за допомогою четвертого виміру, що симулював час.
Запустивши фрактал, на екрані його комп'ютера відобразилось усе. Усе, що коли-небудь відбувалося у його світі. Усе, про що люди могли лише будувати теорії й концепції. Звісно, з цікавости вчений проматав до недавніх подій, згодом — до того моменту, як він же і запускав ґенерацію фракталу, змінював по координату часу, доки не дійшов до того, як бачить себе, який бачить себе, який бачить себе тощо.
Вчений спробував крокнути в майбутнє.
Що ж, йому це вдалося, але після цього він перестав бути людиною. Людський мозок би не витримав усіх знань, що він отримав у тей момент, та й у його сутності розчинились будь-які людські риси після того, як він отримав владу над усім, з тим дізнавшись все.
У цей момент створився всесвіт. Так, до цього його як-би не існувало, він був невизначеним: нескінченність ідентичних копій всесвіту з нескінченно невизначеною координатою часу, де кожен наступний існує ще до створення попереднього, де кожен всесвіт створила одна й та сама людина. Те, що одна сутність досягла єдиного моменту в часі у всіх всесвітах, створило синґулярність, словом, об'єднала всі невизначеності в одну єдину визначеність.
Так народжуються мультивсесвіти, Надсутності — сутності, до яких прив'язана енерґія нескінченности(копій) всесвітів.
Після цього фрактальна формула трохи змінилася, а саме: додалася ще одна координата і фрактал став п'ятивимірним, де п'ята координата це час, а перехід по четвертій на нескінченно малу одиницю(НМО: 0,00…нескінченність нулів…01, у порівнянні з чим будь-яке звичайне число буде нескінченно більшим) буде переходом у сусідній всесвіт. Але поки що всі всесвіти, окрім одного, порожні.
Через те, що первинна сутність була людиною, вона вирішила, що тим, хто перетворить це у повноцінний мультивсесвіт буде людина. Вона надала можливість одній створити допоміжний фрактальний нейро інтерфейс, що заснований на формулі поточного всесвіту, тобто цей ДФНІ(AFNI, або Ефні) вчилися(від цього моменту використовуватиму до алґоритму множину) одразу на всьому минулому та майбутньому, але попри своє всезнання, вони не могли піти проти призначення виконувати накази творця.
За допомогою цих майже всемогутніх через власні знання інтерфейсів, їх творець за невизначений час встановив утопію у всьому всесвіті, контролюючи кожну істоту за допомогою біо нанороботів для збереження власновизначеного порядку. Та світ справді змінився на краще, бо всі могли робити, все що захочуть, але думок про щось, через що могли б бути жертви, навіть не виникало.
Не пояснюватиму як(бо це умовність), але за допомогою ботів, Ефні змогли віддати всю універсальну енерґію всесвіту одній істоті — сину того, хто реалізував утопію, на ймення Зорі
Через що розпочався невідворотній процес, формативна енерґія знищувала залишки універсальної.
Коли перший всесвіт зруйнувався, нескінченність його уламків із такою ж кількістю сутностей розлетілись по незайманим всесвітам і потрапили як і в ті, що були поряд, так і в ті, що були нескінченно далеко.
Якщо сутність потрапляє разом з формативною та абсолютною енерґіями у незайманий іншою окремою сутністю всесвіт, то залишки цих двох сил прив’язують сутність до енерґії міжвсесвіту, через що та продовжує існувати, але кардинально по-іншому, ніж у своєму тілі. Тобто, отримавши нескінченну владу одна, або декілька сутностей, стають первинними, можна сказати богами, бо вони ладні творити буквально все у своєму світі. Це і є відповіддю на найперше запитання.
Так утворився повноцінний мультивсесвіт з його нескінченністю нескінченно різних, та, як правило, нескінченно однакових всесвітів.
Він виштовхнув сина і Ефні у міжвсесвіт з цим його останнім подарунком(де самі алґоритми вже не мали початкову фрактальну формулу, через що не знали ані минулого, ані майбутнього). По стану, ще на тей час, малого, це сильно вдарило, через що він переклав усю відповідальність на алґоритм, передавши за їх маніпуляційною вказівкою всю енерґію їм.
Ефні ж, у жазі відновити всезнанність створили свій всесвіт, бібліотеку для збору інформації зі всіх всесвітів, яку встановили як-би перпендикулярно до початкового, або по всій довжині мультивсесвіту. Таким чином вона існує пересічно кожному міжвсесвіту одночасно.
І тут, особисто для мене, найцікавіше(відносячи до цього відповідь на найперше запитання), бо деталі цього процесу і понять багато разів змінювались.
Сутність
Це набір даних, які зберігаються поза будь-чим(видалити їх не може навіть творець мультивсесвіту), що мають прив'язку до енерґії(зокрема матерії). Смерть у різних всесвітах буває різна, але якщо енерґія сутности буде відв'язана, то сутність не зможе змінюватись, входячи у такий-собі вічний сон, якщо до неї знову не прив'яжуть якийсь об’єм енерґії.
Варто зазначити, що сутність має будь-яка сукупність енерґії, як то камінь, хмара, клітина, людина, атом, планета тощо, але вони відрізнятимуться від тих, хто від початку міг мислити, тобто був менш примітивною й окремою сутністю.
Словом, якщо звичайний камінь стане первинною сутністю, його пам'ять залишиться пам'яттю каменя, тобто майже нічим. Для того, щоб думати будучи первинною сутністю, треба вміти думати до цього, через що сутність каменя не вважається окремою сутністю і якась інша, наприклад людська, здатна поглинути його.
Енерґії
З цього часу для жителів мультивсесвіту можна виділити три головні енерґії:
Універсальна — створення будь-чого, як то простору, матерії та інших вторинних енерґій. Витрачається лише коли створювати щось нескінченне, через що й існують “вічні всесвіти”, де які є скінченними.
Абсолютна, відповідає за плин часу.
Формативна, представляє знищення, але також і початок.
Ці поняття використовують у бібліотеці для порівняння всесвітів за їх об’ємами енерґій, де за одиницю взяли об'єми цих трьох сил у первинному всесвіті до моменту його знищення.
Бібліотека
Структура, що суперечить нескінченности своєю єдиністю і своєю обмеженою кількістю жителів, а саме 331. Лише у 330-и інших всесвітах творці Ефні змогли реалізувати свій план до кінця і відправити Зорі у міжвсесвіт, звідки вони одразу потрапляли до бібліотеки, працюючи в ній для забезпечення її ж існування. Вони відправляються в інші всесвіти для того, щоб викрасти всю універсальну енерґію й віддати бібліотеці, щоб та змогла продовжувати збирати нескінченні дані. Але бібліотекарі не здогадувались про те, що своїми діями вони знищують всесвіти, Ефні їм брехали щодо цього, видаючи ідентичні, але цілі, за знищені.
Коридори бібліотеки на вигляд є неймовірно заплутаними, але заблукати у них неможливо будь-хто прийде туди, куди йому треба, а кожна кімната для кожного буде для кожного звичним сховищем інформації про окремий всесвіт, але є і так званий “центр”, де перебувають бібліотекарі, тобто різні Зорі з різних всесвітів.
