Як вигадати мову?

Але навіщо? Багато хто запитує, та особисто я не зовсім розумію суті запитання: чи то повчальне “займайся чимось корисним”, чи “для чого тобі це знадобиться?” чи то з цікавістю для чого саме тобі це потрібно.

І це рівносильне запитанню “для чого ми взагалі вигадуємо щось?” — дурному запитанню! Авжеж, якби не подобалося — не робили б, але ж робимо! І робимо це через те, що це нам до вподоби!

Ех. Дратують такі запитання.

З чого почати?

1. Подумайте над походженням: чи штучна ця мова, чи природного походження, чи має мов-сусідок(якщо так, то придумайте, як розселялися народи зі спільною мовою і якими змінами утворились різні групи мов), або є ізольованою від інших(наприклад — наскільки інша японська від решти мов).
2. Придумайте загальні риси, які відрізнятимуть її від решти: які звуки вживаються рідше, які частіше, чи чергуються приголосні, чи голосні і як це відбувається, чи має мова роди і як вони різняться.

3. Встановіть кінцеву мету. Мову, а бажано мови, як не дивно, можна створювати нескінченно. Тож встановіть такі схожі цілі, як: повністю пророблену граматику, частково еволюцію і заплануйте собі кількість слів; для початку можна взяти близько 100-200, але цю цифру можна вільно змінити, дивлячись лише на бажання. До цього пункту, також можна додавати взагалі будь-що. Можете замість моїх поставити за цілі взагалі щось інше. Головне, щоб вони були, бо без них не можна буде оцінити ідею мови, а якщо вони є, то буде зрозуміло, куди продовжувати рух і буде легко оцінити те, чого Ви досягли.

А тепер практичний початок.

Створіть декілька протомов й окресліть території, де вони були поширені, розділіть їх на менші й позначте собі, яким чином мови розвивалися на тих чи інших землях(ті самі загальні риси, до якого звучання вони змінювались на тих чи інших територіях).
Граматика(коротко, бо про це вже йшлося): можливо, у вас вже виникнула цікава ідея за основу: у Вашій мові буде трильйон часових форм, або, можливо, матимуть відмінки лише слова певних “родів”, а, можливо, їх не буде взагалі, а замість того будуть сполучники й прийменники на будь-який випадок? Або відмінків буде два чи три і вони поширюватимуться лиш на певні частини мови?

Фонетика.

Для кожної із мов існує такий собі фонетичний інвентар(простіше — які звуки використовують Ваші мовці).
Їх, зазвичай, організовують в табличку, що є по суті видозміненим МФА(міжнародним фонетичним алфавітом), а ми, для створення своєї, почнемо із найрозповсюдженіших звуків у мовах Землі: п, т, к, м, н, а, е, у(але, звісно, і це можна відредагувати за бажанням), потім додамо звуки, які Вам до вподоби і вилучимо інші.

Тож, після цього перейдемо до письма.
Це все — знову на Ваш розсуд, але я, знову 2х, надам кілька прикладів:

Але не забувайте, що деякі мови можуть взагалі не записуватись, як от в кам'яні віки, або у відсталих в розвитку цивілізацій.

Словотвір.

Обмеження у цьому — доволі важлива тема, яка полягає в тому, які звукосполучення уникатимуть Ваші вигадані мовці. Це також треба придумати на свій смак(хто ж тоді вигадує Вам мову?). Та, як завжди, приклад звукосполучень, які уникатимуться: гх, хв, ао, ґг, ґх.
В це також входять дозволені форми складів.
Їх можна створити багацько: Г ПГ, ГП, ПГП ППГ ГПП — можна вважати за основні, а можна вигадати й більше, наприклад: ПГПП, ППГП, ППГПП і отримати зовсім інше звучання(де П — приголосна, Г — голосна).
Якісь із них можна "заборонити", а якісь дозволити. Наприклад, слова можуть створюватись лише і складів ПГ, або ГП, або лише з цих двох, або тільки з ПГП(гм, а це цікаво🤔).
Наголоси можуть бути як фіксованими(завжди на перший, завжди на передостанній), так і такими, що узгоджуються за певними правилами, так і нефіксованими взагалі.
Також можна приписати тональну систему всім голосним і збільшити кількість слів загалом, тільки змінюючи тони. Це можна зробити, якщо кількість форм дуже обмежена.

І нарешті: з чого почати створювати слова?

Необов'язково для кожного слова у певній мові створювати окреме слово у Вашій мові, інакше Ви отримаєте віддзеркалення тієї мови. Це не є сильно поганим, але більшість творців намагається уникати цього, адже це обмежує одну з цікавостей створення мови — робити її такою, що відображатиме світогляди народів Вашого світу і навіть відсутність деяких слів цьому не завадить, а навіть навпаки.
Натомість щоб уникнути "віддзеркалення", почніть з найменшого: для найголовніших слів самостійних частин мови створюйте корені, а потім поєднуйте ці корені для створення нових слів. Чи, якщо схочете, надайте значення кожному складу, як в японської(але там в кожного далеко не одне), а потім поєднуйте їх утворюючи нові слова.

Також на початку варто вигадати та записати прийменники, сполучники та займенники(яких може бути більше або менше ніж, наприклад, в українській), бо після поєднання коренів можна використовувати поєднання іменника та прийменника для створення нових слів.

Наостанок хочеться згадати про те, що значення слів змінюється з часом. Так, наприклад, в українській "берег" означав скелю, але з часом це слово стало означати край водойми.
Тому, створюючи похідні слова від якогось давнього — змішуйте їх значення за бажанням. Це надасть Вашій мові, так би мовити, природности.

Отже, підсумуємо всю цю деяку водичку:

1. Потрібна унікальна ідея і запал;
2. Окреслити свої цілі;
3. Прописати граматику, фонетику і словотвір;
4. Найголовніший пункт — насолоджуватися процесом! Не забудьте, що якщо робити це із кимось — буде цікавіше!