Він хреститься тричі, спльовує за плече і стукає по столу.
Так, наче це убезпечить його і перешкодить всякому злу.
Так, наче він тепер сухим зможе вийти з води.
Так, наче цим ритуалом він комусь догодив.
І тепер цей хтось із небес буде його берегти.
Він робить так кожного разу, коли йому кажуть: «Зброю склади,
отримаєш кулю, бо йдеш на чужі лани, забираєш чужі плоди».
Він злиться, хреститься, стука… йде на чужу війну.
І вірить, що куля його не зачепить, та ну!
Аж ось (так буває) натрапив на кулю дурну.
Куля просто не знала, що він постукав і плюнув. От же, дурна!..
Видно, там хтось із небес встав і сказав: «Дістала вже ця війна!
Візьму і замовлю ще три партії куль дурних.
Щоб зупинити тих, хто краде і хреститься…
Точно! Петре, давай, замовляй, дзвони!
Може, тоді,
як ти думаєш, Петре,
може, тоді мій меседж дійде до них?»
