Марко Терен

Тануть страхи і жахіття всі видаються сном, сніг - порятунок, як дев'яносто перший псалом.

І щораз, як літак відривається від землі,

Ця історія, яку ти зараз почуєш,

Так боляче птахом сполоханим музика б'ється всередині мене. Крилами ранить нутрощі, хоче звільнитись від тіла. Я б її не тримала, повір, я б її відпустила,щоб дзвеніла вона, щоб нарешті розправила крила, щоб вона покотилась луною за обрій