Відболи, моє серденько, відболи.
Відпусти, бо нестерпно гірчить полин
і десяток випитих «маргарит»
не порушує алгоритм.
Всі тривоги та сумніви одпусти.
І не дай спуститись до темноти.
Не тікай у відчаї, не іди...
Хай хтось інший, але не ти.
Стільки гнізд розорених зустрічались,
скільки душ розхристаних од печалі...
Щоб у спину тобі не кричали,
пам’ятай, що ти зі сталі.
Відпусти всі розбіжності до пори.
Скільки правил руйнують заради гри?
Сіль у моря в сльози собі бери.
Тільки, серденько, говори.
Поділись своїми ідеями в новій публікації.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
На Друкарні з 7 березня
Більше від автора
Як ти думаєш, Петре?
Він хреститься тричі, спльовує за плече і стукає по столу.
Теми цього довгочиту:
ВіршіДівчинка
І вона його чула, але не піднімала очей
Теми цього довгочиту:
ВіршіДля любові немає кінця
Хто тобі м'яко стелить, в час самоти, коли підступаєх до вікон сліпих непроглядна ніч?
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Теми цього довгочиту:
Огляд Книг“Переступи” — антологія сучасної прози
Курси “ЛітОсвіти” вирішили видати збірку творів своїх випускників. Видання сформовано через конкурсний добір, тому містить виключно якісну прозу. Зокрема там відсутня моя писанина, зате є тексти 20-ти достойників.
Теми цього довгочиту:
ЛітератураСергій Скришевський про квір-літературу
Сергій Скришевський, автор роману «У штормовому штиль», розповідає, як його переживання та спогади про Крим стали основою для книги, яка не лише відображає досвід квір-людей, а й підіймає важливі питання видимості та права на щастя.
Теми цього довгочиту:
Квір-спільнота
