Відболи, моє серденько, відболи.
Відпусти, бо нестерпно гірчить полин
і десяток випитих «маргарит»
не порушує алгоритм.
Всі тривоги та сумніви одпусти.
І не дай спуститись до темноти.
Не тікай у відчаї, не іди...
Хай хтось інший, але не ти.
Стільки гнізд розорених зустрічались,
скільки душ розхристаних од печалі...
Щоб у спину тобі не кричали,
пам’ятай, що ти зі сталі.
Відпусти всі розбіжності до пори.
Скільки правил руйнують заради гри?
Сіль у моря в сльози собі бери.
Тільки, серденько, говори.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Як ти думаєш, Петре?
Він хреститься тричі, спльовує за плече і стукає по столу.
Теми цього довгочиту:
ВіршіДівчинка
І вона його чула, але не піднімала очей
Теми цього довгочиту:
ВіршіДля любові немає кінця
Хто тобі м'яко стелить, в час самоти, коли підступаєх до вікон сліпих непроглядна ніч?
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Прокляття жовтого хробака
всі речі та речовини - це лише зморшки на нескінченному простирадлі простору...
Теми цього довгочиту:
Віршіv.b | xxx | цикл “асиметрія”
Інтимна нічна сповідь, де любов перетворюється на тишу, а щирість — на прокляття. У цьому вірші зустрічаються чуттєвість і саморуйнування, коли ніжність стирається грозами вини, а прагнення кохання стає джерелом внутрішньої катастрофи.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяЦе все сила землі
Вірш, написаний на конкурс фентезі-поезії, за мотивами пісні "Дорога Відьом" (усіх її варіацій) з серіалу "Це Все Агата" від Нетфлікс (по всесвіту Марвел)
Теми цього довгочиту:
Нетфлікс