Відболи, моє серденько, відболи.
Відпусти, бо нестерпно гірчить полин
і десяток випитих «маргарит»
не порушує алгоритм.
Всі тривоги та сумніви одпусти.
І не дай спуститись до темноти.
Не тікай у відчаї, не іди...
Хай хтось інший, але не ти.
Стільки гнізд розорених зустрічались,
скільки душ розхристаних од печалі...
Щоб у спину тобі не кричали,
пам’ятай, що ти зі сталі.
Відпусти всі розбіжності до пори.
Скільки правил руйнують заради гри?
Сіль у моря в сльози собі бери.
Тільки, серденько, говори.
Ми чекаємо саме на твій довгочит!
Більше від автора
Як ти думаєш, Петре?
Він хреститься тричі, спльовує за плече і стукає по столу.
Теми цього довгочиту:
ВіршіДівчинка
І вона його чула, але не піднімала очей
Теми цього довгочиту:
ВіршіДля любові немає кінця
Хто тобі м'яко стелить, в час самоти, коли підступаєх до вікон сліпих непроглядна ніч?
Теми цього довгочиту:
Вірші
Вам також сподобається
Сангріта
Паскудний вечір. Вечір, вартий того щоб залити в себе отруту. Марний вечір. Нічого святого в ньому немає.У такому стані я завжди опиняюсь в улюбленому барі. Паскудному барі. Вартому Тома Вейтса. Вартому історій про кохання та зради.
Публікація містить описи/фото насилля, еротики або іншого чутливого контенту.Теми цього довгочиту:
Письменництво“ Будка цегляна “
Сум і туга. Ліричний герой спостерігає за незнайомцем і згадує про свого друга, який лежить у будці, втомлений і хворий. Святкові звуки не приносять радості, а навколо панує тиша і пустота, що підкреслює відчуття самотності та безнадії.
Теми цього довгочиту:
ПоезіяТеми цього довгочиту:
Вірші