Привіт усім! Ми починаємо цикл статей, у яких розглянемо базові аспекти політики.
Тож для початку розберемо форми правління, які існують. Сам термін позначає спосіб організації влади в державі, за якою системою вона функціонує та взаємодіє з населенням. Це певні канони, які часто вписані у конституції держав, що диктують, як саме формуються державні органи, хто якою наділений владою тощо. При поясненні різновидів стане більш зрозуміло, про що йде мова.
Отже, які існують на цей момент основні форми правління у світі? Це республіки, монархії та диктатури. Звісно, є багато варіацій і винятків, але про це пізніше.
Республіка – найпоширеніша форма правління зараз. Її суть у тому, що верховна влада належить обраним представникам народу і на певний термін. Таких термінів може бути обмежена кількість. Республіка забезпечує постійну динаміку кадрів, щоб влада не затримувалася в руках занадто довго, що призводило б до авторитаризму.
Республіки поділяються на парламентські, де більшість повноважень належить саме органу представників, а також на президентські, де більшість влади зосереджена в особи, обраної всенародними виборами.
Також існують директоратні республіки, де повноваження президента розподілені між кількома особами. Така система діє у Швейцарії й діяла в Україні за часів Директорії.
Існують також специфічні форми, як, наприклад, сеймократія в Міжвоєнній Литві, коли парламент повністю перебрав на себе всі повноваження президента. Але про такі особливі випадки можемо поговорити окремо і детальніше.Монархія – це форма, у якій верховна влада належить одній людині й, зазвичай, передається у спадок. Тут знову ж таки існує поділ на абсолютні та конституційні монархії.
Перші – це монархії, де влада монарха ніяк не обмежена. Звісно, при ньому існують органи радників і міністерства, адже одна людина фізично не може керувати сучасною державою. Абсолютні монархії, до речі, явище ранньомодерне, бо в середньовіччі було практично неможливо створити таку концентрацію влади в одних руках, тому монарх завжди мав рахуватися з дворянством та іншими привілейованими верствами. Зараз абсолютними монархіями є такі країни, як Бутан і Саудівська Аравія.
Другі – конституційні монархії, тобто ті, де влада монарха обмежена парламентом і конституцією. Це найпоширеніша форма монархій. Часто роль монарха зведена до формальностей, як в Англії: формально монарх має право відхилити кандидатуру прем'єр-міністра, але на практиці це ще жодного разу в історії не сталося. Зараз більшість членів британської Співдружності є конституційними монархіями, а також низка держав Старої Європи – Норвегія, Данія, Нідерланди, Іспанія.Диктатура – мало хто з режимів справді називає себе диктатурою. З цього приводу процитую слова з однойменної пісні гурту Behind the Flag:
"Диктатура – режим влади однієї особи або групи осіб, не обмежений нормами законодавства, не стримуваний будь-якими громадськими чи політичними інститутами. Попри те, що нерідко в умовах диктатури зберігаються окремі демократичні інститути, їхній реальний вплив на політику зводиться до мінімуму. Зазвичай функціонування диктаторського режиму супроводжується репресивними заходами проти політичних опонентів і жорстким обмеженням прав і свобод громадян"
Нічого й додати, лише підсумую: диктатурою стає будь-який політичний режим, де не діє верховенство права і мирна передача влади. Всі ми добре знаємо такі держави – Білорусь, Росія, КНР, КНДР тощо.
Теократія – це форма правління, де влада належить релігійним лідерам або релігійним інститутам. Яскравим прикладом є Іран, який зберігає видимість демократичних інститутів, але реальна влада належить аятолам і репресивному апарату гвардії КВІР. Також теократіями є режим Талібану і мікродержава Афон у Греції.
